Маємо говорити не про пільги, а про системну підтримку ветеранів - голова ветеранського фонду

Український ветеранський фонд з початку війни реалізує проект мікродопомоги ветеранам та їх родинам, а наразі розпочинає програму макрофінансової підтримки ветеранського бізнесу. Про те, чому не пільги, а системна підтримка є найважливішим шляхом інтеграції ветеранів у мирне життя і яким чином це реалізується у нас в країні, розповіла виконавча директорка Українського ветеранського фонду Наталія Калмикова в інтерв’ю Надії Сухій «Ветерани війни. Підтримка на рівні гідності».

«Повертаючись додому після бойових дій, ветеран має стати частиною суспільства, в якому його поважають і прагнуть підтримати, а не ставитимуться як до «людини з простягнутою рукою», — наголошує Наталія Калмикова.

За її словами, пошук себе та власна справа є швидше, не реабілітацією ветеранів, а їх реінтеграцією — поверненням до цивільного життя.

Ведення власної справи — один зі шляхів інтеграції захисників у цивільне життя після повернення з війни. Але тільки один із можливих.

«Однозначно, людина, яка воювала, має повернутися на те місце, яке в неї було до того, як вона пішла воювати, або знайти нове місце. Хтось розуміє, що він здатен узяти на себе підприємницькі ризики, й відкриває власну справу. Але це не дуже великий відсоток людей, у тому числі ветеранів. Тому що в принципі здатність вести підприємницьку діяльність має певні ризики. Загалом, це талант», - наголошує очільниця Фонду.

На її переконання, військовий, звільняючись з армії, стаючи ветераном, не стає людиною, яка очікує на пільги, а продовжує бути повноцінним, активним, дієвим членом суспільства.

«Це позитивно як для самого ветерана, так і для його родини, тому що це відчуття власної спроможності та сил», - додає Калмикова.

Тому, отримуючи пільги, на її думку, людина переходить у статус людини, яка чогось не може сама.

«У ситуації з ветеранами — а це люди, які мали випробування в житті і пройшли їх достойно, — краще говорити не про пільги, а про системні можливості, які може дати держава. Тож держава має створити можливості для переходу від військової служби до цивільного життя, щоб людина не відчувала себе прохачем. Це ж насправді принизливо, і це не те, чого очікують ветерани — відчувати себе приниженими», - наголошує директорка Фонду.

Наталія Калмикова ситуацію з ростом кількості ветеранів після 24 лютого називає викликом для держави і суспільства

«Тому що наразі роботу втрачено навіть не тому, що людина-ветеран повернулася і роботодавець не хоче її брати, а тому, що багато підприємств скоротили свою діяльність через війну», - додає вона.

На думку Калмикової, завданням держави є створення умов для роботодавців, бізнесу, для відновлення країни.

«І це робиться. Є план відновлення, є напрацювання на основі нормативно-правової бази. 24 лютого ми опинилися в новій реальності, хоча війна триває з 2014 року. 24 число змінило все кардинально, ступінь залученості суспільства зовсім інший, вплив на економіку колосально сильний, у поганому сенсі цього слова. Нові реалії змушують інакше планувати», - наголошує директорка Фонду.

За її словами, Міністерство у справах ветеранів робить комплексний огляд тих пільг і преференцій, які є зараз, аби подивитися, як вижити в нових реаліях економіки, яка економічна підтримка планується з боку країн-партнерів.

«Історія пільг, що перейшла до нас із Радянського Союзу, для економіки буде непідйомна. Тому треба це переглядати, і міністерство цим займається», - резюмує Наталія Калмикова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Підтримка ветеранів: як уряд планує повертати людей до мирного життя

Нагадаємо, Український ветеранський фонд пропонує ветеранам та їх родинам допомогу в сумі до 20 тисяч гривень на ведення підприємницької діяльності.