В Україні викрито 6 шахрайських схем в Інтернеті під час війни: як захистити свої гроші

Поділитися
В Україні викрито 6 шахрайських схем в Інтернеті під час війни: як захистити свої гроші
Під час війни набули популярності схеми псевдоволонтерства та фішингові розсилки для отримання даних банківських карток громадян. 

Національний банк України спільно із Держспецзв’язку та Кіберполіцією розробили інструкції, які допоможуть розпізнавати схеми аферистів в Інтернеті, а також надавати або отримувати допомогу у мережі безпечно.

Опубліковано 6 злочинних сценаріїв, які шахраї використовують в умовах війни. А також надано поради щодо протидії цим злочинам.

  • Можливий сценарій злочину: знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь.

Що робити: зв’язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення. Якщо людина не надсилала повідомлення:

• розповісти, що її акаунт зламали;
• порадити змінити пароль до месенджера та ввімкнути двофакторну автентифікацію;
• попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.

  • Можливий сценарій злочину: повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатись додаткову інформацію.

Що робити:
• отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
• не переходити за сумнівними посиланнями;
• не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн банкінгу тощо;
• якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, звернутись до банку та заблокувати картку;
• у разі підозри шахрайських дій - негайно повідомляти правоохоронні органи.

  • Можливий сценарій злочину: повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.

Що робити:
• перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;
• якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень;
• у разі, якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму на сайті кіберполіції https://ticket.суЬегроlісе.gov.uа/.

  • Можливий сценарій злочину: продаж в інтернеті неіснуючих товарів за передплатою.

Що робити:
• купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах, у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті;
• для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати;
• не повідомляйте нікому термін дії картки, CVV та PIN-код;
• у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери;
• перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.

  • Можливий сценарій злочину: псевдопокупець запитує реквізити картки для оплати за товар на дошці оголошень і називає час здійснення переказу. У зазначений час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку телефонує і повідомляє, що для зарахування грошей необхідно активувати платіжну картку. Він диктує потерпілим реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.

Що робити:
• не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів;
• не виконуйте жодних операцій з «верифікації» карти;
• у разі сумнівів — телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію;
• якщо стали жертвою злочину в інтернеті, заповніть форму на сайті кіберполіції https://ticket.суЬегроlісе.gov.uа/.

  • Можливий сценарій злочину: розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на підтримку ЗСУ тощо.

Що робити:
• переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто чи яким довіряєте;
• не переходьте за сумнівними посиланнями;
• не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.

Нагадаємо, Кіберполіція від початку запровадження воєнного стану викрила майже 500 осіб, причетних до онлайн-шахрайств під час війни. Зловмисники постійно спекулюють на темі фінансової допомоги українцям, які постраждали від дій РФ. Набули популярності схеми псевдоволонтерства та фішингові розсилки для отримання даних банківських карток громадян.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі