Адмінпроцедура: закон, який стосується всіх і щодня

Хто з нас не стикався з чиновницьким свавіллям під час отримання навіть найпростіших адміністративних послуг? Прийшов подати скаргу щодо неправильного нарахування комуналки, а заяви не приймають, бо є паспорт, але потрібен іще й документ про власність. Прочитав на сайті відомства, який пакет документів треба надати, аби вирішити питання, а на місці з’ясувалося, що це далеко не весь перелік, і заяви не прийняли…

Адмінреформа

Та вже з 15 грудня 2023 року, коли набере чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», багато що має змінитися. Новий документ уніфікує 122 адміністративні процедури відповідно до європейських стандартів. А загалом, за оцінками експертів, зміни торкнуться 135 законодавчих актів, які потребують коригувань.

Цей нормативно-правовий акт передбачає новий етап у взаємодії органів виконавчої влади й місцевого самоврядування з громадянами та юридичними особами в досудовому порядку. Він уніфікує правила відносин громадян із державою, розкидані по десятках розрізнених і суперечливих законів, якими нині всі послуговуються.

Йдеться як про адміністративні послуги (отримання паспорта, дозволу, ліцензії), інспекційні перевірки, так і про якісну законодавчу регламентацію процедур зовнішньо-управлінської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб та інших суб’єктів, уповноважених здійснювати владні управлінські функції.

Тобто такий закон однаково потрібен і для самої влади, і для фізичних та юридичних осіб у їхніх відносинах із державою. Тож досить дивно, що його не існувало.

Перші спроби це зробити були ще далекого 1998 року, коли замахнулися провести адміністративну реформу, а 2004-го навіть винесли на розгляд перший проєкт Адміністративно-процедурного кодексу. Однак усі спроби ухвалити документ були марними. Тож далі зосередилися хоча б на розробленні Закону «Про адміністративну процедуру». Проте низка законопроєктів, а їх було щонайменше п’ять, законом так і не стала.

Врешті 16 листопада 2021 року нардепи проголосували за документ. Однак президент наклав на нього вето, й лише 17 лютого 2022-го парламент ухвалив Закон «Про адміністративну процедуру» з пропозиціями Володимира Зеленського. Документ опубліковано 15 червня 2022 року, але набирає чинності лише за 18 місяців після цієї дати, а саме з 15 грудня 2023-го.

Порядок визначатиме закон

Отже, адміністративна процедура — це визначений законом порядок розгляду та вирішення конкретної справи у сфері публічного адміністрування, що завершуються ухваленням адмінакта та у визначених випадках — його виконанням.

Оскільки віднині спільні процедурні положення викладаються в одному законі, таке правове поле є легшим і для пересічного громадянина, й для іноземного інвестора, й для самої публічної адміністрації. На ньому встановлено порядок взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з громадянами та бізнесом, який стосується досить широкого кола питань: від проваджень у сфері контролю та нагляду (за наслідками перевірок господарської діяльності, в разі застосування стягнень тощо) до надання адміністративних послуг (реєстрації бізнесу та громадських об’єднань, оформлення земельних ділянок, прав на рухоме й нерухоме майно, отримання субсидій тощо).

Новий закон робить процедуру ухвалення рішення прозорою та зрозумілою й не дає змоги тлумачити її кожному органу на свій лад. Щезне домінування державних чи відомчих інтересів у регулюванні, а також різних підходів у різних системах органів влади, які були пов’язані з відсутністю єдиних правил.

Причому запроваджуються змагальні правила, подібні до тих, що є в судовому процесі. Тобто його учасники мають реальні можливості доводити власну позицію під час вирішення їхніх питань (іще на етапі до ухвалення рішення). Але новий закон не скасовує застосування спеціального галузевого законодавства. Якщо іншими законами може бути встановлено особливості адміністративного провадження для окремих категорій адмінсправ, то вони мають відповідати принципам адміністративної процедури, визначеної рамковим законом.

Відійде в небуття й неврегульованість багатьох процедур (зокрема оскарження, дострокове припинення дії адміністративного акта, його примусове виконання тощо).

Що саме зміниться

Згідно з новими нормами, фізичні особи можуть брати участь в адміністративному провадженні, ознайомлюватись із матеріалами справи, мають право бути заслуханими органами влади та вносити свої пропозиції й зауваження ще до ухвалення рішення.

Причому є можливість усунення помилок у заяві зі збереженням первинної дати її подання. Передбачається зупинення дії адміністративного акта в разі його оскарження в адміністративному порядку. А набирає чинності він не раніше, ніж його зміст буде доведено до відома відповідної особи.

Вводиться спрощений механізм представництва в адміністративному провадженні (в переважній більшості випадків не потрібне нотаріальне посвідчення). З’являється поняття «заінтересована особа», на право або інтерес якої може негативно вплинути адмінакт, а також правило «мовчазної згоди» для отримання погоджень і висновків у порядку міжвідомчої взаємодії.

До того ж органи влади зобов’язані не просто видати рішення, а мотивувати його негативні аспекти й роз’яснити особам причини його ухвалення та порядок оскарження. Щодо останнього, то скаргу слід спрямовувати до адміністративного органу вищого рівня, де діятиме комісія, утворена для розгляду таких звернень. До того ж не доведеться звертатися до суду, а отже, й витрачати час (адмінсуди в Україні завжди перевантажені) та кошти.

Важливості того, що адміністративні органи не змушуватимуть заявника бігати по різноманітні довідки, не передбачені процедурою, не заперечить ніхто. Згідно з новими нормами, чиновники з власної ініціативи чи за потреби можуть збирати документи та докази, витребовувати відомості й дані для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи. А сам порядок відкликання або визнання акта недійсним передбачає можливість його перегляду з огляду на нововиявлені обставини.

Ще один важливий нюанс — урегульовано механізм публічного правонаступництва в разі припинення діяльності первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового скасування його адміністративної компетенції. Тепер ніхто не зможе сказати, що адмінакт не буде виконано, бо його схвалив орган, якого нині не існує.

Звісно, визначено й порядок примусового виконання адміністративного акта. Він є обов’язковим до виконання, яке, щоправда, можна відтермінувати. Якщо ж акт добровільно не виконується, то адміністративний орган ухвалює рішення про застосування заходів впливу (грошове стягнення з установленням нового терміну виконання, вчинення дій за рахунок зобов’язаної особи, безпосередній вплив).

Скажімо, грошове стягнення немаленьке: від 1190 до 9010 грн — для фізичних осіб і від 2975 до 30 005 грн — для юридичних осіб, громадських об’єднань і ФОП. Штраф можуть подвоїти в разі невиконання в новопризначений строк.

Ще неприємнішим є безпосередній (фізичний) вплив на порушника, наприклад можуть виселити чи знести самочинне будівництво. А якщо особа ще й чинитиме опір, то примусових заходів щодо неї вживатимуть із залученням правоохоронних органів.

Насамкінець слід зазначити й таке важливе положення закону, як запровадження механізму цифровізації адміністративних послуг, що зробить їх надання прозорішим і відкритішим. Це має забезпечити максимально простий і ефективний спосіб розв’язання проблем із найменшими витратами часу, коштів і ресурсів заявниками й посприяти протидії корупції. До того ж Закон «Про адміністративну процедуру» наблизить Україну до стандартів Євросоюзу, де такі норми успішно функціонують у всіх державах-членах.