Маркування на продуктах: що треба знати споживачам

В Україні вимоги щодо маркування продуктів регламентують відповідним законом. Але з початком повномасштабного вторгнення РФ, ці правила дещо спростили. Видання «РБК-Україна» розповіло, що мають знати споживачі про маркування продуктів та яка інформація має обов'язково міститися на етикетці

Маркування продуктів: для чого воно потрібне

Маркування дозволяє споживачеві отримати вичерпну інформацію про товар, який його цікавить.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Стихійна торгівля: чи забезпечені у таких місцях права споживачів на безпеку продукції

Так, в Україні діє закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». У документі прописані правила маркування, перелік необхідної інформації, та порядок її розміщення на етикетках продуктів.

В законі зазначено, що інформація про продукт не має вводити в оману. Так, забороняється приписувати непритаманні властивості товару чи ймовірні наслідки його вживання, підкреслювати окремі параметри. Наприклад, писати на пакуванні про лікувальний ефект (якщо не йдеться про природні мінеральні води чи товари спеціального медичного призначення).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Неякісна хімчистка: що робити, якщо речі повернули зіпсованими

Яка інформація має бути вказана на етикетці продуктів

На етикетці має бути вказана:

• Назва харчового продукту.
• Перелік та кількість інгредієнтів, вказання допоміжних матеріалів, що використовуються для переробки.
• Наявність алергенів. Мають бути виділені окремим кольором, шрифтом.
• Вага чи кількість продукту в установлених одиницях вимірювання.
• Мінімальний термін придатності або дата "Вжити до".
• Умови зберігання/використання.
• Поживна цінність: енергетична цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
• Найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів. Для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера.
• Країна походження/місце походження. Вказується, якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна походження харчового продукту не збігається з країною походження основного інгредієнта.
• Інструкція з використання – якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.
• Для напоїв із вмістом етилового спирту понад 1,2% – інформація про фактичний вміст спирту.
• Позначка «з ГМО» – за наявності генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка перевищує 0,9% в будь-якому інгредієнті харчового продукту.

Позначка «без ГМО» наноситься за бажанням, але відсутність ГМО у продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства. Достатньою для нанесення позначки є відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах харчового продукту ГМО.

Якщо продукт нефасований (цукор, крупи), то інформація про нього також маж має бути доступна споживачу та позначена на стендах поряд із товаром.

Раніше ми писали, чи має покупець платити за випадково розбитий товар у магазині.