Підтримати
Василь, кремезний, татуйований піхотний офіцер, який втратив ногу від вибуху російської міни на східному фронті, сидить на краю лікувального столу в реабілітаційній клініці у Львові під назвою «Нескорені». Він розповідає, що атакував російські окопи близько 50 разів. Український військовий згадує сцени, подібні до тих, що відбувалися під час Першої світової війни.
«Я запитую його, що потрібно Україні для перемоги. Він відповідає: «Мотивовані люди». На його кисеті гасло: «Без жертв не буває перемоги». Коли ми потиснули руки на прощання, він раптом зіскочив зі столу і почав робити вправи на здоровій нозі, під його ногою швидко замиготіла синя скакалка, і він подивився на мене з посмішкою, ніби додаючи: «Ось тобі і відповідь»», - пише в статті для Gazeta Wyborcza британський історик Тімоті Гартон Еш.
Максим - снайпер морської піхоти, який втратив ногу, підірвавшись на прихованій російській міні в Запорізькій області. Його настрій не такий оптимістичний. Він визнає, що мінні поля страшні, і росіяни добре окопалися на своїх позиціях. І, перш за все, «у них більше людей». Перемога прийде, так, якщо Путін помре або в Москві станеться переворот. В іншому випадку «ця війна може тривати роками або навіть десятиліттями».
За оцінками США, кількість українців, загиблих у боях за півтора року війни, перевищує всі втрати американської армії, яких вона зазнала за 20 років у В'єтнамі.
«Я пішов на військове кладовище у Львові, щоб покласти квіти на могилу солдата-добровольця Євгена Гулевича, якого я зустрів у цьому прекрасному місті в грудні минулого року, незадовго до його загибелі під Бахмутом. Я був шокований, побачивши свіжі могили, яких було вдвічі більше, ніж під час мого останнього візиту: 520 загиблих тільки з цього міста, в тому числі три жінки, які були військовими медиками. Україні починає не вистачати людей, готових і здатних воювати», - пише британський історик.
Американська громадська думка відвертається від української
Еш приїхав до Львова на початку жовтня прямо зі США, де впродовж двох місяців спостерігав, як громадська підтримка продовження фінансування військової допомоги Україні тривожно скорочується.
Очікуючи на свій рейс у готелі аеропорту Вашингтона, він увімкнув Fox News. Комік на екрані розповідав анекдоти про штучний інтелект.
«Байден запитав ChatGPT: як кинути американський середній клас, і відповідь була такою: надішліть 75 мільярдів доларів в Україну», - жартував він.
Еш нагадує про те, що республіканці в Конгресі звільнили свого ж спікера Палати представників Кевіна МакКарті. Частково це було пов’язано з його співпрацею з демократами, які хотіли виділити більше грошей для України. Це питання тепер фатально заплуталося в гіперполяризації внутрішньої політики США.
«Мені сказали, що Україна навряд чи отримає запрошення приєднатися до НАТО на саміті Альянсу у Вашингтоні в липні наступного року, оскільки це може коштувати Джо Байдену занадто багато голосів на президентських виборах у листопаді. «Ви втягуєте нас у ще одну вічну війну!», - кричав би Дональд Трамп. І все ж друге президентство Трампа було б катастрофою для України», - йдеться в статті.
Зеленський знає про ставки
Все це відбувалося ще до того, як напад ХАМАСу на Ізраїль спричинив чергову жахливу війну, яка раптово опинилася в центрі уваги американців. У найближчі місяці вона поглине більшу частину дипломатичного і політичного впливу Вашингтона і може поглинути частину коштів і військової техніки, які в іншому випадку могла б отримати Україна.
Сигналізуючи про свою безумовну підтримку Ізраїлю в боротьбі з ХАМАС, президент Володимир Зеленський, очевидно, добре усвідомлює цю небезпеку.
«Який правильний висновок можна зробити з цих спостережень? Я думаю, що він очевидний: Європа повинна почати робити більше. Тому що саме так ми переконаємо американців не відступати від курсу і продовжувати постачати всю зброю і боєприпаси, які тільки є в розпорядженні цієї військової супердержави, в достатній кількості», - робить висновок Еш.
Не можеш відправити суперника в нокаут, збирай сили на 12 раундів
Британський історик наголошує, що Європа повинна робити більше з точки зору військової підтримки. Велика Британія лідирує, але її запаси зброї та боєприпасів вичерпуються. Німеччина, після дуже повільного старту, вже обігнала британців і стала другим найбільшим джерелом підтримки України після США. Це похвально для країни, якій для цього довелося переступити через багато власних обмежень. Однак канцлер Олаф Шольц все ще вагається щодо конкретної системи озброєнь: нещодавно він знову відмовився передати німецькі ракети Taurus незважаючи на те, що Велика Британія, Франція і США вже надали Україні свою подібну зброю. Звичайно, ризик ескалації потрібно завжди брати до уваги. Але це також не спосіб допомогти друзям виграти війну.
Підвищення продуктивності європейської оборонної промисловості не менш важливий. Еш пригадує, що ще на початку цього року, коли він зустрічався з міністром оборони України, якого вже відправили у відставку, в Києві говорили про необхідність підготувати новий контрнаступ України влітку 2024 року, а можливо і ще один пізніше.
Чемпіон з боксу у важкій вазі і брат мера Києва Володимир Кличко яскраво висловився: «Якщо ви не можете завдати одного нокаутуючого удару, вам потрібно досягти витривалості, щоб витримати 12 раундів».
Помилкові аналогії з планом Маршалла
Європа повинна бути лідером в економічній, соціальній та політичній підтримці України. У такі моменти люди завжди схильні проводити аналогії з Планом Маршалла.
«Але сама назва говорить про те, що саме Сполучені Штати знову відіграватимуть провідну роль. Тим часом, американська громадськість вже не готова до цього. Я також не розумію, чому Європа повинна очікувати, що США продовжуватимуть її рятувати через майже 80 років після закінчення Другої світової війни. Зрештою, Україна знаходиться в Європі, вона в центрі життєво важливих європейських інтересів і сенсу існування, а Європа має колосальний економічний потенціал. Крім того, Україна сама має ресурси, які обіцяють майбутнє процвітання, тож якщо ми зможемо відбудувати її та інтегрувати в Європу, то, зрештою, Європа буде найбільшим бенефіціаром», - пише британський історик.
Він вважає, що аналогії з Планом Маршалла хибні, оскільки зараз все має відбуватися зовсім по-іншому. Відновлення, реформування та членство в ЄС - все це має бути задумано та реалізовано одночасно. Відбудова не може чекати до закінчення війни. Людям потрібне житло, школи і лікарні вже зараз.
«Так само не можна відкладати реформування української держави. Є деякі тривожні сигнали в цьому питанні, такі як спричинений війною відкат децентралізації, яка була важливою частиною оновлення країни після 2014 року», - зауважує Еш.
Він також підкреслює, що не можна пропонувати Україні фальшиві кроки на шляху до ЄС. ЄС має розпочати поступовий, але реальний процес, який створить позитивний стимул на кожному етапі. Кожен крок прогресу повинен гарантувати все більший доступ до структур ЄС, кожен більший доступ - допомагати реформувати країну далі, що, в свою чергу, прискорить відновлення, і так далі.
Альтернатива полягає в тому, що Захід врешті-решт погодиться на «мир», який буде передбачати втрату Україною значної частини її суверенної території в реальному вимірі. І такий сценарій, на жаль, наразі на стільки ж реальний, як і фатальний. Це буде не мир, а напівзаморожений конфлікт. Тобто, пауза перед наступним витком війни, як це відбувається впродовж десятиліть на Близькому Сході.
Для Путіна це була б можливість оголосити росіянам про перемогу і залишитися при владі ще довше. Для Сі Цзіньпіна - важливим сигналом у його планах щодо Тайваню. Для кожного українця - відчуттям страшної поразки. Пам’ять про втрати і самопожертву українських солдатів вимагає чогось кращого.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google