Свої воюють проти своїх: як не стати гарматним м’ясом

ZN.UA Ексклюзив Опитування читачів
Поділитися
Свої воюють проти своїх: як не стати гарматним м’ясом © ombudsman.gov.ua
Поради від Головного управління розвідки

Доки самі росіяни тікають від мобілізації, жителі окупованих територій, котрі не встигли або ж не захотіли залишати свої домівки, отримують повістки до російської армії й насильно примушені вбивати своїх. Спочатку до ворога надходив людський ресурс у вигляді колаборантів, які отримали паспорти РФ. Але через величезні втрати окупанти запустили чергову хвилю мобілізації й тепер гребуть усіх: здорових і хворих, хлопців до 18 та чоловіків після 60 років. Їм не важливо, як виглядатиме гарматне м’ясо, головне — щоб його було якомога більше.

Таргетована мобілізація

Найактивніше проходить мобілізація на Донбасі, там вона розпочалася ще в лютому 2022 року і триває досі.

«Моєму сину виповнилося 18, і він уже пів року не виходить із квартири. Бо чоловіків забирають на фронт прямо з вулиці. Наш сусід зловживає алкоголем, коли він повертався додому з чергової п’янки, росіяни посадили його в машину й повезли невідомо куди», — скаржиться жителька Луганської області.

У грудні 2022 року повісток для чоловіків знову побільшало через великі втрати росіян на Донецькому та Луганському напрямках. Але ще в лютому-березні минулого року, за даними представника ГУР Андрія Юсова, окупанти «вигребли» в Донецькій області 42,5 тисячі осіб, і наразі мобілізувати там просто нікого.

Агресорові так потрібні ресурси, що в Донецьку вони забирають на фронт навіть жінок. За даними Генерального штабу ЗСУ, 28 жінок уже призвано й направлено на підготовку окупаційним Калінінським районним військовим комісаріатом Донецька. Цифра може бути значно більшою, проте зараз через велику внутрішню міграцію населення в Україні та за її межами реальну картину побачити, на жаль, дуже складно.

У Криму ситуація теж погіршується. Після початку мобілізаційної кампанії наприкінці вересня 2022 року зчинилася паніка, й українські громадяни масово залишили півострів. Згодом частина жителів повернулася додому. А в січні 2023 року призов відновився, проте він вибірковий і переважно спрямований на кримських татар, бо багато хто з них усі ці маже дев'ять років окупації підтримує Україну. Тому велика кількість кримських татар призовного віку змушена переховуватися або ж тікати з Криму.

«До Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими проєкту «Хочу жить» справді звертається чимало рідних і близьких кримських татар, яким надійшли повістки. Якщо вони не встигають залишити окуповану територію й отримують повістку, ми радимо за першої безпечної нагоди здаватися в полон ЗСУ. У нас є для цього можливості», — порадив представник ГУР Андрій Юсов.

У Криму росіяни створюють приватні військові компанії, куди запрошують колишніх військовослужбовців та інших працівників силових структур, зокрема й офіцерів. У тимчасово окупованому Мелітополі колаборанти організовують компанії, куди набирають добровольців із усієї захопленої Запорізької області для батальйону Судоплатова. Мер міста Іван Федоров повідомляє, що ворог завіз навіть найманців із Сербії — серед них двоє катів, яких розшукує Інтерпол.

Тепер на лівому березі Херсонщини чоловіки намагаються виходити на вулицю тільки за крайньої потреби, адже час від часу окупанти викрадають молодих хлопців серед білого дня. І цивільні на окупованих територіях змушені грати в російську рулетку. Та, на жаль, не всім щастить.

Або сиди вдома, або давай дані

Росіяни вивчили інформацію про жителів окупованих міст, обходячи двори місцевих і допитуючи сусідів. Багато жінок мимоволі надали ворогові персональні дані про своїх чоловіків, коли оформляли допомогу в рублях.

Оскільки допомога від росіян зменшилася, а інформацію про чоловіків отримувати якось треба, окупанти повністю обмежують рух людей, котрі не надають про себе жодних даних. У Мелітополі оголошено про заборону перетинати блокпости навколо населеного пункту з 1 березня минулого року без спеціальних перепусток, які можна отримати у так званій комендатурі тільки після надання персональної інформації.

Окупанти навіть не дають українцям працювати, якщо ті не мають російського паспорта. Тому в цивільних є два варіанти: переховуватися або ж тікати. Але як? Останній і чи не єдиний шлях в Україну — через пропускний пункт Василівка — заблокований уже понад місяць, попри обіцянки окупантів відновити там роботу вже в середині січня. Тому чоловіки змушені проходити фільтраційні табори і відкрито про себе заявляти: надати паспорт, військовий квиток. Якщо ж, за станом здоров’я, вони придатні до служби, є високі ризики, що ворог змусить їх приєднатися до армії.

Але це не єдина причина, котра примушує українців утікати. Щоб якомога більше людей пройшли фільтрацію, окупанти почали жорстоко обстрілювати окуповані території та пропонувати безкоштовну «евакуацію» до Краснодарського краю.

Ті, хто залишився без грошей, погодилися на власну депортацію. Чоловіки ніби й пройшли фільтраційні табори, і виїхали в безпечніші місця, але чи не стають вони потенційними мобілізованими в цій «евакуації»? Адже під час перевірки рашисти можуть одразу й не забрати на фронт, але забрати при тому український паспорт і вручити російську прописку. І тоді чоловіки, вже як «нові» громадяни Росії, зобов’язані захищати «родіну».

Поради від ГУР

Як убезпечити себе від російської мобілізації

  1. Сьогодні для мешканців окупованих територій єдиний шлях виїхати — через Росію, але це вікно можливостей дуже швидко скорочується, бо РФ закриває кордони, щоб утримати населення.
  2. Існує варіант виїзду в Європу через територію Білорусі. Кордон з Росією там відкритий, і пункти пропуску з європейськими країнами також працюють.
  3. У першу чергу росіяни видають повістки тим, кому вони перед тим вручили російський паспорт. Тобто очевидний спосіб — не погоджуватися отримувати російське громадянство.
  4. У випадку примусової мобілізації можна повідомити про це на сайті Національного інформаційного бюро. Якщо українець буде вперто відстоювати свої права, то є ймовірність, що його може бути ув’язнено, але ж він не потрапить у м’ясорубку на передовій.
  5. Слід використовувати будь-які методи: довідки про стан здоров’я, релігійні переконання, що завгодно, аби не стати гарматним м’ясом. Заради збереження власного життя можна спробувати вирватися з фільтраційного табору навіть у ворожу Росію і розчинитися там до закінчення війни, щоб потім повернутися в Україну.

Що робити тим, хто отримав російську повістку

Якщо вже вручили повістку і немає можливості виїхати з окупованих територій на підконтрольну Україну або ж сховатися, варто скористатися державним українським проєктом для здачі в полон «Хочу жить». Українське ГУР для цього радить заздалегідь зв’язатися з операторами гарячої лінії чи зареєструватися у проєкті через чат-бот, запастися засобом зв’язку і за сприятливої нагоди на лінії фронту домовитися про добровільну та безпечну здачу в полон самому або ж усім підрозділом. Головне — знайти спосіб повідомити українським силам оборони та спецслужбам про свої наміри.

«Полон — це не соромно! Тут принаймні є шанс на виживання та розуміння, що тебе примусово мобілізували, ти не воював і можеш бути звільнений від відповідальності та вести надалі нормальне життя», — вважає радник мера Маріуполя Петро Андрющенка.

Щоб захистити права українців і покарати учасників примусової мобілізації, на початку січня 2023 року народні депутати запропонували встановити кримінальну відповідальність за примушення громадянина України до призову в незаконні збройні чи військові компанії.

9 січня народні депутати подали до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення відповідальності за деякі види кримінальних правопорушень на тимчасово окупованих територіях».

Але як безпечно здатися в полон? Як українські суди розрізнятимуть випадки, коли чоловіки пішли воювати добровільно, а коли вони були насильно примушені? Чи буде покараний українець, який стояв на блокпосту ворога?

Представник ГУР Андрій Юсов каже: «Якщо громадянин зв’яжеться попередньо з проєктом «Хочу жить», залишить інформацію на сайті Національного інформаційного бюро про те, що його мобілізовано силоміць, то цю інформацію візьмуть до уваги. Але слідство має ще довести, що мобілізований не скоював воєнних злочинів проти побратимів».

Шлях в один кінець

Поки що більше запитань, аніж відповідей. Наразі конкретної поради жоден представник влади дати не може, адже ми не знаємо, що насправді відбувається з усіма цивільними на окупованих територіях, і дізнаємося про це тільки після повної деокупації України.

Проте знаємо одне: нині головний ресурс росіян — люди. І цього ресурсу вони не шкодують задля досягнення цілей Путіна та його оточення. Якщо окупанти посилають своїх чоловіків у гарячі точки після двотижневої підготовки в екіпіруванні 1948 року, то що вже казати про примусово мобілізованих українців, яких військово-політичне керівництво РФ намагається просто знищити.

Більше статей Єви Юрченко читайте за посиланням.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі