Що стоїть на кону у новій ескалації Туреччини у Сирії – AP

Після кількох тижнів смертоносних турецьких авіаударів на півночі Сирії курдські сили та міжнародні гравці намагаються оцінити, наскільки серйозними є загрози Анкари про наземне вторгнення, пише AP NEWS.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган неодноразово попереджав про нове наземне вторгнення, щоб відтіснити курдські групи від турецько-сирійського кордону після вибуху в Стамбулі 13 листопада.

Турецька влада поклала відповідальність за теракт на заборонену Робочу партію Курдистану (РПК) і на загони народного захисту (YPG), що базуються в Сирії. Обидві сторони заперечують свою причетність.

20 листопада Анкара завдала шквал авіаударів, внаслідок яких загинули десятки людей, включаючи цивільних осіб, курдських бійців та сирійські урядові війська.

Організація Human Rights Watch попередила, що удари посилюють гуманітарну кризу, порушуючи подачу електроенергії, палива та допомоги.

Чого хоче Туреччина

Туреччина розглядає курдські сили вздовж свого кордону з Сирією як загрозу і з 2016 року здійснила три великі військові вторгнення, взявши під контроль значні ділянки території.

Ердоган сподівається переселити багатьох із 3,6 мільйонів сирійських біженців у Туреччині на північ Сирії і вже почав будувати там житло. Цей план може вирішити проблему зростаючих антибіженських настроїв у Туреччині та зміцнити підтримку Ердогана напередодні виборів наступного року, одночасно розбавляючи райони, що склалися історично, з курдською більшістю за рахунок переселення туди некурдських сирійських біженців.

Ердоган також розповів про плани щодо створення 30-кілометрового коридору безпеки в районах, які наразі перебувають під контролем курдів. Заплановане турецьке вторгнення на початку цього року було зупинено через протидію США та Росії.

Реакція курдів

Курдські групи чинять тиск на США та Росію, які мають військові пости на півночі Сирії, щоб знову перешкодити Туреччині здійснити свої погрози.

Курди побоюються, що цього разу Захід залишиться осторонь, щоб утихомирити Анкару в обмін на схвалення вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.

"Таке мовчання щодо жорстокості Туреччини підштовхне її до проведення наземної операції", - сказав Бадран Дзія Курд, заступник співголови Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії.

Курдські групи, які воювали проти угрупування "Ісламська держава" разом із коаліцією на чолі зі США і тепер охороняють тисячі полонених бойовиків ІГ та членів їхніх сімей, попереджають, що турецька ескалація поставить під загрозу зусилля щодо викорінення екстремістського угруповання.

В останні тижні офіційні представники США та очолюваних курдами Сирійських демократичних сил заявили, що через авіаудари вони припинили або скоротили спільне патрулювання проти ІД, хоча з того часу патрулювання відновилося.

Роль сирійських повстанців

Так звана Сирійська національна армія, коаліція сирійських опозиційних груп, що підтримуються Туреччиною, що налічує десятки тисяч бійців, швидше за все, стане піхотинцями для будь-якого майбутнього наземного наступу.

У ході попередніх вторгнень, включаючи наступ на місто Африн у 2018 році, СНР звинувачували у скоєнні звірств щодо курдів та переміщенні десятків тисяч людей зі своїх будинків.

Позиція сирійського уряду

Сирійський уряд виступав проти минулих турецьких вторгнень, але також розглядає SDF як сепаратистську силу та троянського коня для США, які запровадили паралізуючі санкції проти уряду Башара Асада.

Дамаск та Анкара нещодавно почали покращувати відносини після 11 років напруженості, спричиненої тим, що Туреччина підтримувала бойовиків опозиції у громадянській війні в Сирії. Дамаск зберігає відносну мовчанку щодо загибелі сирійських солдатів під час недавніх турецьких ударів.

Чи втручатимуться США?

Американські війська припинили спільне військове патрулювання на півночі Сирії для боротьби з екстремістами "Ісламської держави", оскільки загрози Туреччині про наземне вторгнення заважають цим спільним місіям із курдськими силами.

Сполучені Штати зберігають невелику військову присутність на півночі Сирії, де їхня рішуча підтримка SDF розлютила Туреччину.

Однак спочатку США практично не висловлювалися публічно з приводу турецьких авіаударів, рішучіше заговоривши лише після того, як вони пройшли в небезпечній близькості від американських військ і призвели до тимчасового припинення патрулювання проти ІДІЛ. Міністр оборони США Ллойд Остін минулого тижня висловився "рішуче проти" нового наступу.

Чи буде Росія посередником у угоді?

Росія – найближчий союзник сирійського уряду. Її участь у сирійському конфлікті допомогла переламати перебіг подій на користь Асада.

Хоча Туреччина та Росія підтримують протиборчі сторони у конфлікті, вони тісно координують свої дії на півночі Сирії. В останні місяці Росія наполягала на примиренні Дамаску та Анкари.

Москва висловила стурбованість недавніми військовими діями Туреччини на півночі Сирії та спробувала стати посередником у укладанні угоди. За даними ліванського панарабського телеканалу Al-Mayadeen TV, головком російських військ у Сирії генерал-лейтенант Олександр Чайко нещодавно запропонував командувачу SDF Мазлуму Абді, щоб сирійські урядові сили розмістилися в смузі безпеки вздовж кордону з Туреччиною, щоб уникнути турецького вторгнення.

Інтереси Ірану

Іран, ключовий союзник уряду Асада, рішуче виступив проти турецьких планів сухопутного наступу на початку цього року, але не коментував публічно можливе нове вторгнення.

У Тегерані також проживає значна курдська меншість. Після загибелі 22-річної курдянки Махси Аміні, затриманої поліцією вдач у середині вересня, в Ірані тривають протести та репресії з боку сил безпеки.

Іран поклав провину за заворушення на курдські опозиційні групи, які перебувають у вигнанні в сусідньому Іраку і завдають ударів по них, але ці групи звинувачення заперечують.

Чергове вторгнення Туреччини до Сирії може послужити моделлю для ширшої відповіді, якщо хвилювання в Іранському Курдистані продовжать наростати.

Нагадаємо, Туреччина разом з Угорщиною є одним із двох із 30 членів НАТО, які ще не узгодили членство північних країн у НАТО.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Бухаресті дипломати НАТО утрималися від публічної конфронтації з Туреччиною, щоб ще більше не підірвати просування Фінляндії та Швеції до членства в НАТО.

Міністр закордонних справ Туреччини ясно дав зрозуміти своїм європейським колегам, що Туреччина ще не умиротворена, коли справа доходить до Фінляндії чи Швеції, які приймають курдських вигнанців.

Експерти кажуть, що адміністрація Байдена має багато важелів, щоб переконати Ердогана пом'якшити загрозу ескалації нападу на сирійських курдів. Це включає продаж американських винищувачів F-16, які хоче Туреччина, але проти яких виступив голова сенатського комітету з міжнародних відносин Роберт Менендес та інші члени Конгресу.

І існує ризик зради. Це ризик для курдів, народу без держави, яких США та Захід часто використовували зраджували в минулих конфліктах за останнє століття.

Але на питання про те, чи є у США якісь гарантії для курдів, стурбованих тим, що США можуть кинути їх, щоб вибити з Туреччини угоду з НАТО, високопосадовець, який говорив на умовах анонімності, сказав лише, що жодних змін у політику США у регіоні не відбулося.