Спека в Україні

Українцям нині не треба виходити на вулицю, щоб відчути некомфортну спеку. Синоптики фіксують температуру 30+ та не дають обнадійливих прогнозів на покращення ситуації. При цьому погода на Півдні не так вже й істотно відрізняється від решти території країни.

Якщо глянути на фото з Дубаї, можна зрозуміти, що при їх +73 могли б ще дякувати богу.

За останні роки були здійснені численні дослідження щодо наслідків надмірного тепла для здоров’я та заходів щодо їх попередження. Прогнози свідчать про небезпечно швидке потепління. Це стосується як всього світу, так і Європи, де спостерігаються прискорені темпи підвищення температури, а частота та інтенсивність теплових хвиль є безпрецедентною. У Європейському регіоні ВООЗ, за даними науковців, і середньорічні, і сезонні температури демонструють чітку тенденцію потепління за останні чотири десятиліття, а одинадцять з дванадцяти найтепліших років були зафіксовані саме у період часу, починаючи з 2000 року. Так, дослідження, що базувалось на аналізі даних 59 метеостанцій у східній частині Європи, Кавказу, Росії та Центральної Азії з 1951-го по 2010-й роки, виявило чітку тенденцію до збільшення частоти надзвичайно спекотного літа (тобто із середньою температурою, рівною або більше, ніж середнє значення за тривалий термін). Цікаво, що протягом перших 30 років спостереження було лише одне таке надзвичайно спекотне літо, однак вже п’ять – впродовж останніх 10 років…

Опитування показали, що ризик спеки для здоров’я недооцінюється широкою громадськістю, людьми (в т.ч. вразливими) та навіть частиною медичних працівників. Дія теплових ризиків підкріплюється й іншими чинниками поза власне зміною клімату: насамперед соціально-економічними факторами, доступом до медичної допомоги, а також прогресуванням процесів урбанізації та старіння.

Фахівці ВООЗ підкреслюють, що населення Європи в країнах із загалом більш високими температурами, як правило, менш вразливе до спеки, ніж населення з більш помірним кліматом, завдяки виробленим сторіччями адаптаційним стратегіям та акліматизації. Якби ми подорожували Іспанією (о, туга і жаль за доковідними подорожами!), ми могли б бачити практику сієсти – перерви в роботі по обіді, щоб відпочити й поповнити сили для діяльності у другій половині дня – порожні вулиці, наглухо закриті дерев’яними віконницями вікна. Досвід доводить, що марно очікувати гарної продуктивності праці або попиту на певні послуги у спекотний полудень. Існують дослідження, що короткочасний сон вдень зменшує смертність від серцево-судинної патології, особливо чоловіків.

Екстремальна спека серйозно впливає на здоров'я. Негативний вплив тепла здебільшого відбувається в той же день (але і у наступні три дні!). Періоди спекотної погоди, що тривають кілька днів, справляють значну небезпечну дію на здоров'я, особливо людей похилого віку, хронічних хворих та тих, хто проживає у містах (насамперед великих або у районах з щільною багатоповерховою забудовою). Також у зоні вищого ризику немовлята, для яких перегрівання та втрата рідини може призвести навіть до смерті, та люди, вимушені довго працювати на відкритому повітрі. Ефекти впливу можуть бути як безпосередньо пов’язані з теплом (тепловий стрес, тепловий удар та зневоднення організму), так і опосередковано – наприклад, детерміновані погіршення перебігу наявних хвороб (серцево-судинних, органів дихання, нирок, психічних або певних електролітних розладів). Старший вік, раніше існуючі медичні проблеми та соціальна депривація змушують людей більше відчувати несприятливі наслідки для здоров’я, пов’язані із спекою та екстремальними температурами.

Старіння населення. Старіння населення сильно впливає на взаємозв'язок між спекою та здоров'ям населення. Беручи до уваги епідеміологічний профіль високих температур як загрози здоров’ю (в яких люди похилого віку та хронічно хворі люди перебувають у групі підвищеного ризику), старіння та зміни вікової структури населення є ключовим динамічним фактором, що посилює негативну дію спеки сьогодні та посилюватиме у майбутньому. За даними Eurostat, середній вік населення в країнах ЄС зріс на 4,2 року у період 2002--2017 рр., а частка людей у ​​віці 65 років і старше неухильно зростає. Хоча в країнах-членах Східної Європи та Центральної Азії, що не входять до ЄС, населення відносно молодше, ці країни також швидко старіють, і постаріння посилюється міграцією молодшого населення за кордон та зниженням народжуваності.

Урбанізація. Сучасне місто, особливо велике стає пасткою під час спеки. Цьому сприяє багато чинників: сама геометрія міст, зберігаючи тепло матеріали (ті, з яких побудовані міські споруди та об’єкти інфраструктури), наявні численні джерела тепла, брак рослинності тощо. Все це призводить до посиленого ефекту міського теплового острова. Досліджений і описаний Л. Говардом ще у 1810 році феномен (метеорологічне явище вищої, ніж у навколишніх сільських місцевостях, температури у містах, спричиненої діяльністю людини) характерний для всього року. Однак у періоди спеки темні поверхні (дахи будівель та дороги, переважно бетон і асфальт) поглинають значно більше сонячних променів, а їх щільність вища, ніж у селах. Також дається взнаки відсутність випаровування в міських районах (наприклад, через брак рослинності та відкритих водойм). Зазначимо, що зменшення площі зелених насаджень у містах сприяє втраті такої бажаної у спеку тіні, зниженню поглинання вуглекислого газу тощо. Інші фактори, такі як корисні взимку утеплення домогосподарств, недостатній доступ до кондиціонерів та індивідуальна вразливість, також можуть збільшити ризики, пов'язані з теплом, для окремих груп міських мешканців. І звичайно, більша щільність населення, за інших рівних умов, збільшує кількість населення, що перебуває під загрозою.

Зважаючи, що в Україні переважна кількість населення проживає в містах, беззаперечність взаємозв’язку міського ландшафту з інтенсивністю наслідків спеки для здоров'я ще більше підкреслює важливість планування міських заходів у сфері громадського здоров'я. Обмеження ефекту міського теплового острова за допомогою місцевих планів адаптації може не тільки захистити городян, а й посилити зусилля щодо пом'якшення наслідків на міжнародному рівні – наприклад, за рахунок зменшення використання енергії для охолодження. Так, перевірена роками практика встановлення міських фонтанів не лише прикрашає місто, а й істотно покращує якість життя мешканців літом (ну, хоча б тих, хто у змозі був до фонтана добратися).

Небезпечним є поширений міф щодо профілактики COVID-19 за рахунок перебування на яскравому сонці. Підтвердження цього не отримано. Звичайно, під час пандемії для кращого імунітету перебування на свіжому повітрі незамінне, однак досвід минулого року засвідчив, що засмага не перешкодила випадкам зараження і восени, і весною. Краще виходити надвір, коли температура ще або вже стає помірною, та захищати себе перевіреними способами. Думаючи про себе, слід поцікавитись, як справи у рідних, друзів, сусідів, які більшу частину часу проводять одні, адже вразливі люди у спеку можуть потребувати допомоги і підтримки (не забуваючи про належне фізичне дистанціювання, звичайно). 

Що ж рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я з приводу спеки?

• Під час спеки старатися зберегти прохолоду. Тримати голову в холоді, не нехтувати головним убором!
• Триматися від спеки подалі (не виходити без потреби на вулицю вдень, відкласти похід до магазинів та фізичну роботу на більш прохолодний час). Перебувати у затінку, не лишати дітей та домашніх тварин у зачинених авто, за можливості перебувати хоча б декілька годин у прохолодних місцях (під деревами у парку, близько водойми, на крайній випадок – у торговому центрі з кондиціонером, пам’ятаючи про дистанцію).
• Зменшити теплове навантаження на домівку – збереження нічної прохолоди, затінення (штори, жалюзі), вологе прибирання, мінімальне використання приладів і пристроїв, що виділяють тепло.
• Не допускати перегріву тіла – носити вільний натуральний одяг, стелити бавовняну (лляну) постільну білизну.
• Підтримувати водний баланс. Не допускати зневоднення – достатньо пити впродовж дня, воду, а не газовані підсолоджені напої. Виходити з дому ыз запасом води, регулярно пити невеликими порціями.
• При нездужанні – запамороченні, слабкості, тривозі, головному болю – звертатись за допомогою. Якомога скоріше перейти у прохолоду та виміряти температуру тіла. Будьте уважні, не прийміть перегрівання організму за лихоманку! При сумнівах відпочинок у прохолоді не менше 30 хвилин ы багато води (ні – напоям з кофеїном, цукром чи алкоголем). Якщо і  після цього температура лишається високою, звертатись до медичного працівника.
• За наявності судомів у м’язах терміново перейти у прохолодне місце та пити регідратаційні розчини. Якщо через годину судоми не зникають, звертатись за допомогою.
• Частіше приймати прохолодний душ.

Хочеться зауважити: краще більш великі рахунки наступного місяця за воду та електрику, ніж потенційні витрати на лікування.

 Для адекватної відповіді на виклики спеки рекомендується поєднання зусиль на рівні управління (національного та місцевого) з розширенням можливостей самого населення до захисних дій проти спеки. Можна було б очікувати від окремих людей та сімей певного ступеня „автономної” адаптації – у вигляді кращого затінення, ізоляції під час найвищого підйому температури та/або збільшення кількості кондиціонерів. Без адекватної адаптації зміна клімату обов’язково збільшуватиме пов’язаний з аномальною спекою тягар хвороб (насамперед, підвищена захворюваність та смертність). Так, навіть за оптимістичним сценарієм (за розрахунками Orru з співавт., 2019) додаткова щорічна передчасна смертність від дії надмірного тепла оцінюється у понад 85 тис. смертей у 27 країнах ЄС (плюс Швейцарія та Норвегія), у 2046–2055 рр. порівняно з 1991–2000 роками.

Беручи до уваги ймовірні зміни клімату та демографічної ситуації (постаріння та збільшення хронічних захворювань), які передбачаються у майбутньому, а також потенційні ризики, що збігаються з ними у часі та просторі (наприклад, пандемія COVID-19), важливим є постійний своєчасний моніторинг показників та систематична оцінка ситуації та наслідків спеки для здоров’я у рамках відповідного стратегічного плану.

У багатьох країнах розроблені та функціонують конкретні плани (Heat–Health Action Plan, HHAP) добре інтегровані з національною політикою щодо зміни клімату, але менше з національним питанням охорони здоров'я, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надзвичайних ситуацій. Прогнози для Європи чітко вказують, що без належних зусиль для адаптації до змін клімату, спека та пов'язаний з нею вплив на здоров'я можуть суттєво збільшитися у найближчому майбутньому. У поєднанні з довгостроковими тенденціями постаріння населення та прогресуючої урбанізації це настійно вимагає прийняття довгострокової стратегії управління наслідками надмірної температури на здоров'я людей в умовах змін клімату. Надання належної інформації і порад зацікавленим сторонам та громадськості, їх розуміння та сприйняття є вирішальними для ефективності таких планів. Враховуючи, що в умовах пандемії та з розвитком сучасних технологій багато країн перенесли свої комунікації з громадянами на веб-платформи, дуже важливо, щоб такі переходи не виключали вразливі групи, менш обізнані з такими технологіями, та з меншим доступом до необхідних пристроїв.

Використано матеріали ВООЗ. Health advice for hot weather during the COVID-19 outbreak та Heat and health in the WHO European Region: updated evidence for effective prevention