Не ждать Годо!

Сергей Рахманин 3 февраля, 23:07
Порошенко

Читайте также

Слухи о новом переделе сфер влияния в мире, возможной закулисной сделке между Белым домом и Кремлем возникли сразу после победы Дональда Трампа. Любители конспирологии охотно рассуждали о вероятности заключения так называемой Big Deal, одной из главных жертв которой якобы суждено было стать Украине, обреченной окончательно и бесповоротно попасть под неусыпный контроль Москвы. 

Масштаб и характер новой американской политики в отношении РФ должны приобрести более-менее четкие очертания до встречи американского и российского президентов, которая состоится не позже лета. 

Именно летом Европейский Союз будет принимать решения о возможном продлении санкции в отношении России. И если к тому времени Белый дом решится на отмену (либо смягчение) ограничений, это развяжет руки "друзьям Путина" в ЕС, давно и настойчиво ставящим вопрос о нецелесообразности санкционного давления на Кремль. 

По сведениям источников в дипломатических кругах, инициатором отказа от санкций, направленных на Россию, стал старший советник Трампа, член постоянного состава Совета национальной безопасности США Стивен Бэннон, один из наиболее доверенных лиц главы Белого дома. Бакалавр искусств, в прошлом — морской офицер, инвестиционный банкир, сценарист и продюсер, публицист и блогер, приверженец ярко выраженных правых взглядов, отвечает в команде главы США за стратегический анализ. Духовный вождь так называемых альтернативных правых Бэннон стал руководителем избирательной кампании Трампа после того как кандидат от республиканцев вынужден был официально снять с этого поста Пола Манафорта, "засвеченного" в "амбарной книге" Партии регионов. 

В 2014-м известный Бэннон яростно критиковал Обаму за мягкотелость и неспособность дать жесткий отпор политике Москвы в Украине. Очутившись в команде Трампа, он демонстрировал явную симпатию к Путину и столь же откровенное пренебрежение к проблемам Украины. Впрочем, Бэннону не впервой "корректировать" взгляды. По утверждениям американского интернет-ресурса The Daily Beast, ранее он называл себя "ленинцем". Сегодня (по словам британской The Independent) громче всех радовались его карьерному возвышению американские неонацисты. 

Отчего любимец американских крайне правых решил столь спешно услужить Кремлю, добиваясь скорой отмены санкций, можем только догадываться. По словам экспертов, Бэннон пытался воспользоваться управленческим вакуумом в США и пролоббировать решение об отмене санкций до окончания перезагрузки Госдепа, и не дожидаясь пока его босс окончательно определится, кто станет главным советчиком президента США в геополитических вопросах — госсекретарь Рекс Тиллерсон или Советник президента США по национальной безопасности Майкл Флинн. 

Вопрос о санкциях не был разрешен в режиме "блицкрига", но вероятность того, что он решится положительно для Кремля, все еще высока. Тем более что о "завязках" и Флинна, и Тиллерсона известно всем и давно, и недавняя аниткремлевская риторика последнего никого не должна водить в заблуждение: тогда еще кандидату в госсеки необходимо было успешно пройти слушания в Конгрессе и добиться безболезненного назначения на пост главы внешнеполитического ведомства США. 

Пока нежелательное для Украины решение удалось отложить — во многом благодаря оперативной и жесткой реакции Берлина и Лондона, обеспеченной (в том числе) усилиями украинских дипломатов. Заявления Меркель и Мэй о необходимости продления санкций опасный процесс притормозили. Трамп, насколько можно судить, не признает авторитетов, но во внешнеполитических вопросах пока еще рефлексирует. Французский президент для него уже — "сбитый летчик", а вот британский премьер, и особенно немецкий канцлер, воспринимаются главой Белого дома как фигуры, чье мнение иногда игнорировать не стоит. 

Во время недавнего визита Петра Порошенко в Берлин Ангела Меркель (по сведениям наших источников) заверила главу украинского государства, что не допустит никаких внешнеполитических сделок за спиной Украины. Вероятность ее переизбрания на роль федерального канцлера по-прежнему высока, и наличие подобного союзника для Украины — важное обстоятельство. Тем более что Германия в ближайшее время может оказаться единственным "большим" союзником. 

В рамках "Нормандского формата" россияне обозначают формальную склонность к уступкам. В контактах с западными дипломатами они озвучивают, например, готовность обсуждать замену Захарченко и Плотницкого другими, компромиссными и даже согласованными с партнерами по "нормандскому формату" фигурами. Но готовность эта, с точки зрения информантов, связана не с чуткостью к пожеланиям Берлина и, тем более, Киева. Есть и более прагматичные мотивы: "вожди" несколько зарвались, изрядно проворовались. Это, кстати, одна из причин, по которым финансирование "республик" урезается. Однако гипотетическое смещение одиозных "глав" ОРДО и ОРЛО Москва подает как демонстрацию своей компромиссности. После долгих препирательств Россия согласилась обсуждать возможность вооружения миссии ОБСЕ и ее право исполнять свои функции не только во время, но и после теоретических выборов на неконтролируемых территориях. Это тоже подается как уступка. Ценность которой пока незначительна — предлагаемые Москвой численность и мандат миссии Киев категорически не устраивают. Оснащение ее только личным стрелковым оружием для самообороны — также. Официально не признавая присутствия кадровых военных в Донбассе, Россия продемонстрировала "гибкий" ответ на требования убрать оттуда свои регулярные подразделения. По сведениям наших источников, значительная часть российских военных в последнее время была выведена из ОРДЛО — как очередная демонстрация уступчивости Кремля. Но внушительная (и постоянно увеличиваемая) группировка по-прежнему сосредоточена у границ Украины и в любой момент может быть переброшена в Донбасс. 

Несколько изменилась переговорная риторика россиян. Едва ли не главными требованиями стали обязательное пенсионное обеспечение Киевом жителей ОРДЛО, полная безоговорочная отмена любых форм торговой блокады и официальная отмена АТО. Авдеевское обострение позволило Украине в очередной раз привлечь внимание мировой общественности к событиям на востоке страны. И оно же дало России повод удариться в миротворческую риторику, призывая к "пацификации" Украины и "демилитаризации" Донбасса. Спекулируя на крови людей, убитых по их прямой вине. 

Россия по-прежнему не желает уступать в ключевом вопросе — предложения не то что о контроле границы Киевом, но хотя бы о постоянном мониторинге ее миссией ОБСЕ Москвой блокируются. А без этого любые разговоры о выборах, "особом статусе", деоккупации, реинтеграции et cetera лишены всякого смысла. Бессмысленны они и без полного прекращения огня и полного отвода вооружений — отправной точки минских соглашений. А в то, что это произойдет скоро, — не верит никто. События на Светлодарской дуге и на "промке" демонстрируют — свидетельствуют, что сценарий эскалации выглядит более правдоподобно, чем шанс на установление режима полной тишины. 

В дипломатических кругах все чаще говорят о том, что именно 2017-й либо приведет к полной реализации "минских соглашений" (что пока просматривается с большим трудом), либо окончательно похоронит "Минск". По нашим сведениям, после обнародования информации о возможной отмене Белым домом санкций против Кремля Киев проинформировал Вашингтон, Берлин и Париж, что отказ Запада от санкционной политики в отношении России будет означать конец "минского процесса". 

Не стоит переоценивать значение санкций как экономического инструмента давления на Россию. Они, безусловно, подтачивают силы Кремля, но не столь быстро и существенно, как многим казалось на старте. Санкции, в первую очередь, — символ. Символ поддержки Западом Украины, символ противопоставления Запада и России. Отмена ограничений оставит Украину один на один с Путиным. 

Для того чтобы избежать подобного, Украина должна продемонстрировать свою состоятельность. Вернуть доверие одних геополитических игроков, заслужить уважение других и привлечь к себе внимание третьих. Причем делать это одновременно, но различными способами и на европейском, и на американском фронтах. ЕС должен убедиться в системности, последовательности и неотвратимости проводимых в Украине преобразований. Эффектные PR-фантики, в которые власть обучилась заворачивать локальные успехи и выдуманные "победы", могут ввести в заблуждение украинского обывателя, но не европейского политика или чиновника. Времени на шаги, убедительно демонстрирующие, что Украина становится самодостаточным государством, немного. Что принять, кого посадить и от чего отказаться — наверху прекрасно знают. Никто пока не знает, как заставить власть это сделать. 

Выстраивать отношения с США будет еще сложнее. Простите за бестактность, но не уверен, что все в команде Трампа могут назвать столицу Украины. Украинская проблематика точно не находится в списке приоритетных направлений новой американской администрации. С учетом специфики личности (нацеленность Трампа на внутреннюю политику, кастовость принятия решений, склонность игнорировать позицию международных партнеров) вынудить президента США всерьез интересоваться и проникаться украинскими проблемами будет особенно тяжело. Есть и дополнительные нюансы — Трамп, похоже, не склонен вникать в детали и не любит сложных конструкций, а в его окружении — избыток лиц, так или иначе ориентированных на Россию. Кроме того, он воспринимает нынешнюю украинскую власть как политическое детище ненавистных ему демократов. Несостоятельное детище несостоятельных демократов. Украинская власть для него — режим, игравший на стороне его противника. Манафорт никуда от Трампа не делся, он не входит в самый близкий круг, но по-прежнему влиятелен…  

При таком раскладе Трампу проще отдать пока не интересную ему Украину пока интересной ему России. Те, кто говорят, что Ялта-2 невозможна, правы. Венская система мироустройства была не похожа на Вестфальскую, а Ялтинская — на Версальскую. Возможно что-то новое. У них, у Путина и Трампа может не получиться, но они могут попытаться. 

А мы должны попытаться воспрепятствовать. Становиться субъектом сложнее, чем просто просить деньги, оружие или политическую защиту. Но не так унизительно. 

Трамп пока — tabula rasa в сложных геополитических вопросах. И это дает Украине шанс даже при неблагоприятных стартовых условиях. Трамп — коммерсант, и можно попытаться заинтересовать его как коммерсанта. Печально, если украинская власть предпримет попытку заинтересовать лично Трампа (что, увы, вполне возможно). Необходимо, чтобы Трамп понял, чем для США интересно, полезно и выгодно государство Украина. Альтруистом он точно не будет. По нашим сведениям, наладить мосты с Белым домом в Штаты отряжают Бориса Ложкина. Надо думать, с пакетом инициатив (в том числе коммерческих). 

Что будет, если санкции все же отменят? 

Идти на поводу у России, соглашаться на все ее условия? Надеюсь, что подобный сценарий украинская власть не рассматривает. А если и рассматривает, уверен, — общество не позволит ей этого сделать.

Воевать? К этому никто наверху не готов. Но это не означает, что к этому не следует готовиться. Уже сейчас. Как минимум, жестко пресечь воровство в сфере ВПК. И наконец-то полностью укомплектовать фронтовые части. 

Признавать отторгнутые территории оккупированными, вводить полную блокаду ОРДЛО, строить стену и готовиться к многолетнему, сложному процессу деоккупации и реинтеграции? Если другого выхода нет, следует готовиться к этому. Есть информация, что данный вариант на Банковой наконец стали серьезно рассматривать как возможный. 

Может быть, есть и другие сценарии, но они пока не очевидны. 

Существует и экзотический способ "умиротворения". Якобы реанимирована идея назначения Киевом (по согласованию с Москвой) глав ОРДО и ОРЛО и руководителей де-факто оккупированных районов. После прекращение огня (гарантированного Москвой и Киевом), создания буферной зоны на месте нынешней линии разграничения и обязательства Киева (хотя бы частично) финансировать ОРДЛО. Имитация юридического восстановления украинской власти на фактически неконтролируемых территориях. Квазивыход из ситуации, якобы позволяющий (хотя бы на время) остановить машину войны. Замораживание ситуации до лучших (лучших ли?) времен. О подобных планах рассказал источник, близкий к российским дипкругам. Вероятность реализации такого сценария выглядит сомнительной. Его бесперспективность — очевидной. 

2017-й может стать успешным для страны только в том случае, если отечественная власть спешно избавится хотя бы от одной из своих хворей. От прокрастинации. Привычки постоянно откладывать неотложные дела, боязни принимать своевременные решения. Толща проблем становится угрожающей. Откладывать проблемы скоро будет некуда и некогда. 

Отпуск за наш счет закончился.

 

Теги:
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
88 комментариев
  • Republic 10 февраля, 19:01 «"Великий донбаскій народ" повстав же ж не проти братнього українського народу. Він просто вибрав того пахана який більше платить» - як можна «повставати та вибирати», коли Україна від 1996 року живе за Конституцією, яка ЗАБОРОНЯЄ такі громадянські дії? Чому громадяни України, ПОРУШУЮЧИ чинну Конституцію, не визнаються Державою КРИМІНАЛЬНИМИ злочинцями? Чому коментатори ОБХОДЯТЬ цю актуальну проблему? Очевидно, «коментують», щоб - «вирости у власних очах». Суспільне життя в Україні пронизане «ДЕШЁВКОЙ»! Якщо – «Слава Україні!», то хто ж вони оті – «Героям Слава!»? Відчуття гидоти ПОСИЛЮЄТЬСЯ.
    Republic 10 февраля, 20:07
    «"Вместе с тем, естественно, мы знаем, что есть граждане России, которые в добровольном порядке отправляются в регион для защиты людей от агрессивных действий Вооруженных сил Украины", - сказал пресс-секретарь президента РФ Владимира Путина Дмитрий Песков» - громадяни Росії чинять на території суверенної України дії, які Конституція України від 1996 року визначає, як КРИМІНАЛЬНІ злочини, тобто з Росії, через порушений агресором кордон України, в суверенну Державу проникають ТЕРОРИСТИ – громадяни Росії, про що заявляє прес-секретар президента Росії. Якось дивно, що ОЧЕВИДНЕ «не бачить цивілізований світ». Висновок: офіційна міжнародна «цивілізованість» є ГНИЛОЮ по своїй суті, а заяви про «ТОТАЛЬНУ боротьбу з тероризмом» - це боягузлива БРЕХНЯ!
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • spragly 10 февраля, 17:36 Ну що, найбільш огидних терористів зачищають, готують грунт для "крєпкіх хозяйствєніков". Які перемежатимуть промови суржиком, а то й українською виступатимуть, через раз. Про атеїзм-православіє-народность-єдіную етнокультурную орієнтaцію-общность судьби-польоти в космос-строійку вєка-восстановлєніє хозяйства-нє валяй дурака амєріка, і так далі. "Великий донбаскій народ" повстав же ж не проти братнього українського народу. Він просто вибрав того пахана який більше платить. Український пахан платив менше, тому проти нього і повстали. Це починається окультуріваніє наступного етапа колонізації. Приблизно як в 1920х почалося з донєцкої республіки та столиці УСРР в Харкові. А що? Тоді спрацювало. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Republic 8 февраля, 00:38 «Росія висловила готовність забезпечити доступ ОБСЄ до кордону. ОБСЄ підтвердила готовність моніторити кордон. Кремль може пустити спостерігачів на кордон. Вони отримають теоретичну можливість стежити за ним. Ні про який контроль поки навіть мова не велася» - читаю та й дивуюся: 1) «ЛНР+ДНР» - це «новоутворення», які СУПЕРЕЧАТЬ чинній Конституції України 1996 року; 2) усі воюючі зі ЗС України «українського Донбасу трактористи та шахтарі» - це, відповідно до чинної Конституції України 1996 року, КРИМІНАЛЬНІ злочинці, яких озброїла Росія, порушивши КОРДОН України. Суверенна Правова Держава Україна ЖИВЕ за Конституцією 1996 року, яку НІХТО не скасовував, а на можливому Всеукраїнському референдумі «сучасні мешканці Українського Донбасу», яких не більше 10% від загальної кількості громадян України, НЕ здатні змінити чинну Конституцію України, за яку самі ж й голосували у далекому 1996 році. Висновок: Росія підтримує КРИМІНАЛЬНИХ злочинців, тобто Росія – за міжнародний ТЕРОРИЗМ! Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Редька Сергей 7 февраля, 18:51 Ждать от нашей власти ,что она "избавиться хотя бы от одной из своих хворей" по- моему наивно. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • spragly 7 февраля, 08:56
    anatolii Вчера, 09:17 «Справжнє підгрунтя не таке вже й не зрозуміле. Сила абсолютно очевидно на боці Заходу, слабкість, відповідно,- на боці Росії. Кінцева мета Заходу- знищити Росію як геополітичну потугу. І не лише Росію, якщо говорити взагалі, а будь кого. (Згадайте хоча б обамине, що Росія може претендувати лише на статус регіональної потуги) І це правильно, і так було завжди і скрізь... Отже Росія, як слабак, не може лоб у лоб протистояти Заходу, а тому обирає обхідні, гібридні варіанти протистояння з Заходом, за межами його прямого контролю і прямої відповідальності. . "Заваруха" в Україні- саме вкладається в описану стратегію. Але Захід з самого початку переграв Росію в цій "заварусі" і саме він керує українською кризою. Тому напряму домовлятися Україні з Росією він точно не дозволить. Бо це означатиме для Росії отримати можливість зіскочити з гачка, на якому його тримає Захід. А тепер про ваше "Росія не зупиниться". Якщо Росія поверне Крим і перестане підтримувати ОРДЛО, то Захід не зупиниться.»
    У вас повна відсутність присутності, анатолій. Відповіддю на вашу маячню є одне магічне як мандри Аладдіна слово: "Індія". Чому США хоче знищити саме вашу росію а не Індію, наприклад? В військовому плані Індія - легка жертва, і гуркхи з сікхами далеко не ті що раніш. Он у сікхів навіть верховний гуру тепер книжка а не людина. Багатства Індії: копалини, в тому числі власні нафта та газ, родючий грунт (три врожаї на рік), дешева робоча сила, низька кримінальна активність, стратегічне розташування - роблять її привабливою здобиччю. Індуси не вестернізовані і дружать з росією, купують в неї уран та винищувачі. Чому б почати не з росії а з Індії? Що ж в реалі? США з Індію дружать, скасували санкції як наклали коли Індія створила свою ядерну бомбу. Мільйони індусів емігрували в США, в них є власні теле та радіостанції. Вони керують Майкрософтом та безліччю інших тех та фін компаній. Є й інше магічне слово: "Китай". Всі три з росією - великі за розміром азійські імперії...
    anatolii 7 февраля, 18:34
    Читати вас- все одно, що дивитись голлівудські фільми. Хоч дивитись фільми- все-таки краще, я вам скажу: сексу більше... А до чого тут Індія? Чому не Ірак? Але хто сказав, що знищити Росію? Інтегрувати на своїх умовах- буде достатньо. Для Заходу. І я скажу, як це можна зробити. Потрібно лише Путіна з найближчим оточенням прийняти до когорти "отцов-основателей" Західної цивілізації без жодних умов і застережень. (Інакше кажучи,- прийняти у члени секти рептилоїдів.) А поки що Путіна спроби повзучої інтеграції, які намагається втілити Захід, не влаштовують. Тому потрібен компроміс. А він можливий лише за умови, яку я назвав вище.
    spragly 7 февраля, 19:27
    Ваша аксіома що навколо росії одні вороги руйнуєтся прикладом Індії. Індія теж не сприймає "однополярний світ" але євроатлантична цивілізація їй ніяк не загрожує. Годі блазня клеїти. Путін вже був в тій "когорті", вона називалася G-8. Ви знаєте, у вас мабуть дементія почалася. Ви згадуєте тільки те що трапилося вчора і зовсім не розумієте логіки попередніх подій.
    anatolii 7 февраля, 20:32
    G-8 це далеко не ілюмінати і вже зовсім не рептилоїди. Це- манекени-маріонетки у вітрині західних політичних ТРЦ. Туди можна, і, здається, у ту компанію ввірвався спочатку Єльцин, який спочатку розповів Бушу про успіхи Біловезького хуралу. А вже потім повідомив Горбачова... А Путін не захотів "комєдь ломати" разом з маріонетками. Йому ж треба до рептилоїдів, якщо ви не зрозуміли. Хоч Романо Проді днями й запропонував знову повернутися до формату G-8... Тобто дементія- це у вас, але вибіркова, дементія голлівудської вати. Чули про таку? Ну це та, яка Трампа трампує...
    spragly 7 февраля, 20:59
    Я не читаю ваших бульварних часописів, анатолій, і не маю жодної гадки про ілюмінатів чи рептилоїдів. На всяк випадок пораджу вам тепло вдягатися і пити гарячий чай. Може допоможе.
    anatolii 7 февраля, 21:14
    На Фейсбуці є спільнота "Illuminati". Вам туди. А за "теплі" поради щиро дякую. Гадаю, вам допомогло.
    spragly 7 февраля, 22:36
    Я ліпше подивлюся скандальний The Young Pope з Джудом Ло. Дивно як Ватикан проковтнув таке і не протестував.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • spragly 7 февраля, 08:29 Рускіє дратуютьс коли українці визнають що були колонією рос імперії чи ссср. Мовляв українці були такими ж будівничими імперії як і рускіє! А хіба рускіє в рос імперії чи ссср не були рабами? Раб глузує з іншого хто каже більш не буду рабом. Були б рускіє вільним народом як англійці, то визнали б Індію колонією і даровали волю. Інколи й рускіє кажуть "росія є колонією москви", але то напідпитку, їх влаштовує така роль, тут вони перші серед інших. Найкрутіші раби серед рабів. Капо. Вертухаї. Коли американці скасовували рабство, то все ще вірили що генетично чорношкірі не такі як білі. Церква забороняла міжрасові шлюби. Коли рускіє скасовували рабство то рабами були європейці-українці. А франко-язичні ґоспода придумували для рускіх рускій язик з татарських слів "хорошо" та "дєньга", та німецьких слів "глаз" (скло ?!) та "крєстьянін" (християнин ?!). Ссср нічого в принципі не змінив крім системи сословій: були патріції стали партійці.
    anatolii 7 февраля, 18:54
    =дарували волю=? Голлівуд рулить! На людях, можливо, й дарували, але з Індії Черчилля попер Рузвельт (до речі, вони родичі). Та так пер, що у Черчилля трапився сердечний напад, про який довго замовчувалось. Бо ж під час дружньої розмови родичів який може трапитись сердечний напад?... Коротше, ідеал Заходу- ПАР, яка наче б то і незалежна, але всі мінеральні ресурси якої, надра тобто, належать переважно Англії і саме через які (за які), якщо пам'ятаєте, розгорілась Англо-бурська війна. І через які (за газ, нафту) поплатився життям Каддафі. Усе, досить! Узузела трембітає!
    spragly 7 февраля, 19:20
    А хто попер до Голля з Алжіру та Індокитаю? Того до Голля який фактично вивів Францію з НАТО. Але Францію чомусь досі терплять як члена політичної ради НАТО. Чому Франції, яка категорично відкидає євроатлантичну співпрацю, і буває що має аж до 30% комуністів в парламентах, НАТО не загрожує, а росії весь час загрожує? І що, один Каддафі нафту експортує, а Саудівська Аравія вже не експортує? Червона Венесуела нафту вже не експортує? Мексіка, з якою Трамп будує стіну, вже нафту не експортує? Чомусь ані в Мексику ані в Венесуелу американці не планують десантуватися. Навіть на Кубу. Як казав про таких як ви Козьма Прутков "нєкоториє вєщі ми нє понімаєм нє потому что глупи, а потому что оні нє доступни нашому поніманію". Короче, "місце сидіння визначає місце видіння".
    anatolii 7 февраля, 20:49
    Ну, де Голль врятував честь Франції у ДСВ, встигши затесатися у лави переможців. Йому можна. Тим більше, що йому, Франції дозволив сам Черчилль у Фултонській промові "Мускули миру". Читали? Та й як же можна не дозволити міледі? им більше, що вона не так вже й категорично відкидає євроатлантичну співпрацю, або вже зовсім не відкидає... = Чомусь ані в Мексику ані в Венесуелу американці не планують десантуватися.= А в Росію, виходить по-вашому, планують? Навіщо ж ви так відверто про плани американців? ="місце сидіння визначає місце видіння"= То сідайте й ви, бо в ногах правди, кажуть, немає...
    spragly 7 февраля, 21:04
    Хроніка подій відкриває очі на багато речей. Я колись писав з чого почалося НАТО: з блокади совєтамі Берліну на Різдво 1948-го. Але що поробиш? Борцям з Голівудом можна порадити тільки спробувати свої сили в боротьбі з Болівудом. Ача-ача, як кажуть індуси.
    anatolii 7 февраля, 22:30
    Якщо вже про хроніку, то Черчилль виголосив свою промову "Мускули миру" у Фултоні ще раніше- 5 березня 1946 року. Чим не солідна, знакова дата початку створення НАТО, яке і є за визначенням тими самими "мускулами миру"?
    spragly 7 февраля, 22:40
    сталін з гітлєром теж багато промов виголосили в 1937-1945.. Про знищення розтленної буржуазії. Чим не знакова дата початку створення армії зомбі, якій анатолій солідно здасться в полон?
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Republic 6 февраля, 23:07 Щодо: «…Україні, приреченій остаточно і безповоротно потрапити під невсипущий контроль Москви», то маю власну думку про майбутнє України. Санкції з Росії мають ЗНЯТИ, щоби українці постали перед РЕАЛЬНОЮ загрозою втрати власної суверенності, яка НАРЕШТІ розкриє внутрішній потенціал НАРОДУ, який реалізує ту якість, яка робила запорозьких козаків СТРАШНИМИ для Османської Імперії. За 25 останніх років, українські олігархи-злодії остаточно знищили в українців усі якості громадян СРСР, перетворивши в подобу кріпаків часів Російської Імперії, що дозволяє передбачити реалізацію Заповіту Т.Г. Шевченка, а саме: «/ Поховайте та вставайте, / Кайдани порвіте / І вражою злою кров’ю / Волю окропіте»! Окрім власної суверенності, сьогодні українцям вже нема чого втрачати: олігархами-злодіями все вже ВІДІБРАНО! Ответить Цитировать Пожаловаться
  • zxcvb 6 февраля, 11:54 Главного коррупционера из кодла Петрова упомянуть забыл - Меншикова, тот на мелочи не разменивался, воровал по-крупному, и земли Гетманщини прибирал к рукам по крупному, целыми сотнями вместе с козаками захватывал, как Бакланскую, да и Почепскую хорошо обкорнал, несмотря протесты Скоропадского. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • zxcvb 6 февраля, 08:08 на долгие годы, попытки наглого обогащения приводили к эксцессам, и довольно долго, прилуцкого полковника Лазаря Горленка казаки убили как стяжателя в 1687 г. Так, что в целом старшина во второй половин 17- начале 18 века не наглела, тем более Мазепа обуздывал ее аппетиты. Что коррупция среди старой старшины не была развита, свидетельствует и то, что когда Петр І взбесился за попытки генеральной старшины отстоять автономию Украины и арестовал ее в 1723 г., то его псевдоследователи, так и смогли "пришить" старшине сколько-нибудь правдоподобные обвинения, пришлось ограничиться выдуманными. А что-такое Россия, это "День опричника" Сорокина, и гротескный 2027 г., а это ее прошлое, настоящее и будущее.
    zxcvb 6 февраля, 08:10
    zxcvb 6 февраля, 08:11
    НЕ гротескный 2027 г., а ее прошлое, настоящее и будущее
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • zxcvb 6 февраля, 07:59 "птенцы гнезда Петрова" со времен Скоропадского, требуя от него их раздачи в Украине после Полтавы, всякие шереметевы, долгоруковы, шафировы и т.п. (а уж как они это нагло делали, это отдельная история, царские фаворити из иностранцев и прочих выскочек при Петре І, которых принудительно навязывали Скоропадскому на старшинские должности, как раз стали наиболее известными коррупционерами). Привносили они свои традиции, со всеми вытекающими последствиями, общество ведь в Московии было неправовое, поэтому вопросы решали заинтересованные нужные люди, при том что всесилье вельмож, не отменяло того факта, что все они были рабами царя. Оттуда пришли традиции "подношений", о чем свидетельстуют мемуары иностранцев XVI-XVII вв. В Украине в послепольский период этого сразу не было. При Польше шляхта через управляющих выжимала из своих имений столько доходов, сколько могла, закончилось для нее (и для управляющих) это в 1648 г. очень плохо. Само формирование старшинского землевладения затянулось Ответить Цитировать Пожаловаться
Реклама
Последние новости
USD 26.59
EUR 28.96