Нам бы ночь простоять

Александр Щерба 28 декабря 2016, 23:03
часы

Читайте также

В 2016 году мир продолжил медленно, но уверенно валиться с ног на голову. Либо (если вы ностальгируете по 80-м) — то, наоборот, с головы на ноги. 

Мы приблизились к черте, после которой то, что было непреложно и важно, может стать смешным и наивным. Например, мечта о Единой Европе. Или понимание, что демократии должны держаться вместе перед лицом диктатур. Или что XXI век будет принципиально отличаться от XX. Оказалось, что не факт. Пункт первый человеческого познания мира не изменился со времен Сократа: я знаю, что ничего не знаю. И каждый раз, когда окружающая реальность приводит нас в восторг или ужас, — смотри пункт первый. 

Специфика момента

Так же, как никто не предсказал 1989 год, — никто не предсказал и 2016-й. Кроме тех, кто мечтал, чтобы свобода ушла, а правда не путалась больше под ногами. Ну что ж, пока их мечты сбываются. Не то чтобы "Путин развалил Запад". Просто так совпало. Давно подмечено: история похожа на зебру. Увы, в силу анатомических особенностей зебры сие обстоятельство лишь до определенного момента дает повод для оптимизма. Сейчас вот настала черная полоса. Либеральную глобализацию объявили почившей в бозе и отправили в утиль (поспешили или нет — покажет время). Либеральный миропорядок, основанный на понимании, что свобода — это хорошо, а несвобода — плохо, — зашатался. Мировой демократический проект закрылся то ли на ремонт, то ли на переучет. Скорее, на переучет, ибо стук цифр стал для западных демократий привлекательней, чем мелодия идей. 

Идеи, бывшие драйвом последних десятилетий, вдруг утратили свою призывность. Не то чтобы Запад их отбросил, нет. Просто демократия и свобода перестали быть знаменем. Они стали атрибутом "истеблишмента", в то время как в западном избирателе проснулись первобытная стадность и почти фрейдистское стремление к решениям, приспособленным к твиттер-формату. И далеко не факт, что это скоро пройдет. 

Роль личности в штатском

Оказалось, что не только западная демократия и рыночная экономика могут открыть путь к росту благосостояния, но и новые формы восточного авторитаризма. Например, неограниченная во времени и полномочиях власть приятного во всех отношениях человека в штатском. А поскольку этот человек приятен во всех отношениях, то можно даже и потерпеть, когда благосостояние не растет. Демократия — это хлопотно, тяжело, грязно и отнюдь не всегда эффективно. А человек в штатском — всегда опрятен, решителен, своевременен и лицеприятен. Причем не только соотечественникам, но и левакам, националистам, неофашистам и просто "борцам с империализмом" по всему миру.

Сегодня уже можно сказать: Россия позаимствовала рожденную на Западе идеологию антиглобализма, накачала ее финансами, причесала, напудрила, привела в каждый западный дом и вывела в топы мировой политики. Конечно, антиглобализм — это не марксизм. Он пуст, как барабан. Это идеология отрицания существующей идеологии. Это план, достойный Клима Чугункина: взять и открутить мировые часы на 30 лет назад. Однако надо признать: не о том ли мечтала личность в штатском, когда утиной походкой входила в Кремлевский дворец 16 лет назад?

Геополитика хозрасчета

У Запада проблемы, большинство которых — доморощенного свойства. Оттого несколько забавно смотреть, как причитает по поводу прихода к власти Трампа тот же Майкл Мур — американский режиссер, который сам же и убедил мир, что это Америка разрушила свои башни-близнецы. И по-настоящему страшно смотреть, как путинская заповедь "мочить в сортире" победно шагает по миру — на тех же Филиппинах. Рука чешется переписать "Конец истории" — авторитаризм на марше, демократия отступает. И приходится напоминать себе: история не кончается никогда. Как и добро. Как и зло. Как и демократия. Как и деспотия. В полночь на часах обязательно появятся нули — но потом время обязательно пойдет дальше. Нам бы ночь простоять. 

Помните, как европейский проект казался нам путевкой в счастливый быт? Ну что ж, кое у кого эта мечта сбылась: в Европе и Америке подросло поколение, которому в материальном плане было дано больше, чем какому-либо другому в истории человечества. Увы, именно это поколение сегодня близко к тому, чтобы стать потерянным. Биржи труда переполнены молодыми, а половина тридцатилетних живет вместе с родителями. В той же Италии более 60% молодых на вопрос "готовы ли вы в случае чего воевать за свою страну?" ответили решительным "нет!" Вот такая вот она — новая европейская реальность. Иной раз кажется, что Европа и Америка построили свой коммунизм — и он им пришелся не по вкусу.

Дипломатия Понтия Пилата

Европейский Союз не знает, что будет завтра. Трансатлантическое партнерство функционирует в новых, мягко говоря, размытых рамках. НАТО — это ведь, в первую очередь, уверенность Европы и Америки друг в друге, готовность, если надо, "вместе в разведку пойти". Стоит ли говорить, что на сегодня ни такой уверенности, ни, тем более, готовности нет. Немецкий "Шпигель" пишет о закулисных дебатах в Европе относительно того, кто и что может заменить американский ядерный зонтик. В это же время Америка, похоже, всерьез рассматривает возможность перехода мировой геополитики на некий хозрасчет. Геополитика хозрасчета — попробуйте это словосочетание на вкус, постарайтесь к нему привыкнуть!

Кстати, не надо валить все на новоизбранного президента. С футбольного поля мировой политики свою команду увел не он, а его предшественник. И какая разница, по каким мотивам (коммерческим или духовным) Америка позволила Асаду убить сотни тысяч, а Путину вплотную приблизиться к тому, чтобы стать хозяином положения на Ближнем Востоке. "Президент мира и стабильности" стал президентом самоустранения и самообмана. Он даже не понял, что тысячи погибших украинцев и сотни тысяч погибших сирийцев — на совести тех, кто посоветовал ему "искать дипломатические пути урегулирования". Если то, что произошло за последние пару лет вокруг Сирии, — дипломатия, то основателем этой дипломатической школы можно смело считать Понтия Пилата. 

Очень важно, чтобы мы поняли и осознали это обстоятельство: две международные структуры, с которыми мы связываем свое будущее, — сами не уверены в своем будущем. Наш заокеанский партнер расколот — и раскол этот не на день и не на два. Пока он закончится — немало разумных соображений будут отброшены, поскольку исходят от "истеблишмента", и немало глупостей найдут миллионы слушателей, поскольку они достаточно просты. Еще раз повторю: на часах — нули. 

ЕС будущего:
город на холме
или европейский жэк?

С другой стороны, безусловно, прав мудрый старец Вольфганг Шойбле: проект европейского единства настолько проник в кровь европейцев, что даже если случится худшее и ЕС распадется, — европейцы тут же начнут создавать новый европейский проект. Просто то, что начиналось как европейский "город на высоком холме" так или иначе постепенно трансформируется в европейский ЖЭК, занятый устройством быта, а не строительством будущего. Ну что ж, это не совсем то, о чем мечталось 25 лет назад, но по-человечески все понятно. Не все мечты сбываются. 

И, кстати, сколько бы мы ни злились на нынешних властей предержащих в Европе, — мы еще будем по ним скучать. Ибо грядущее им на смену поколение — еще "прагматичнее". Они смотрят на мир как на бизнес-среду, а на отдельные страны — как на бизнес-проекты. Вот этот проект работает, а вот этот — не очень; вот здесь можно зарабатывать деньги, а вот здесь что-то мелким шрифтом, неразборчиво о свободе и демократии, и залито кровью — так что тут пока деньги не заработаешь. 

Европа и Америка охладились. Россия и Азия нагрелись. Из курса физики за восьмой класс мы хорошо помним, чем это грозит: мир может вновь треснуть. Не исключал бы, что новые линии раздела уже мысленно прочерчены. Осталось лишь с одним вопросом определиться — с Украиной. 

Когда мир будет трескаться, сила будет не с теми, кто холоден, а с теми, кто горяч, у кого есть хоть какая-то, пусть простенькая, но все же идея. Вот российская, например, — проще не бывает: "Мы лучше всех — и мы вам всем покажем!" Или исламистская: "Аллах велик — и мы вам всем покажем!" Я знаю, какая идея была и все еще есть сегодня у Европы, Америки. Но какая будет завтра — не знаю. Особенно если Украина и Сирия превратятся в прецедент. Пока что ясно одно: ни ЕС, ни Америка ничего никому "показывать" не хотят.

Священный Грааль.
Почти новый 

Украина со своим традиционно скверным историческим таймингом все-таки застряла между этими двумя мирами (Западом и Востоком) — и не имеет иных опций, кроме как стоять на своем. Ибо если той же Европе предлагается сдать в аренду душу в обмен на обещанное благополучие тела (больше Путину пока не нужно), то от Украины Путину нужны и душа, и тело. Как человек вполне искренне верящий, что "мы один народ", он резонно догадывается, что украинская революция — это отчасти и революция российская. И не задавив ее, он не будет чувствовать, что "всем показал". Дело его жизни будет незавершенным. 

Так что Украине нужно быть готовой к одинокому существованию под мощным прессом. Борясь за свою свободу, мы оказываемся в роли хранителей неожиданно никому не интересного (но все равно священного) Грааля. И наш единственный шанс — не продавая душу, войти в этот новый циничный мир. Не выпуская Грааль из рук, превратиться в функционирующий бизнес-проект. Сделать так, чтобы гейтсы и тиллерсоны мира сего почувствовали у нас запах денег. 

Навести в стране (простите за банальность!) порядок. Дать по рукам бюрократам. Обуздать коррупцию. Ну, если уж не обуздать, то хотя бы сделать ее стабильной (в мире есть прецеденты, когда коррумпированные страны на какое-то время становились успешными, после чего, правда, им все равно приходилось выбирать: коррупция или успех). И напомнить нашим хранителям закона, что самый патриотичный закон — это святая неприкосновенность каждого вложенного в Украину доллара или евро. 

Скорбное бесчувствие

Веселые времена настали: путь к сердцу идет через кошелек. И пока Путин физически не атаковал кого-нибудь на Западе — иные аргументы восприниматься не будут. Впрочем, даже если атакует — отрезвление Запада под большим вопросом. Его настрой напоминает название старого сокуровского фильма — "Скорбное бесчувствие". "Да, в Европе перекраивают границы... Да, украинцы расплачиваются за то, что поверили Европе... Да, сотни тысяч невинных гражданских приносятся в жертву Асаду — а что делать, не воевать же?... Санкции — путь в никуда… Нужно дать шанс дипломатии… Нужно дать возможность Путину спасти лицо…"

Недавние австрийские выборы дали хоть маленькую, но надежду, что Европа не разменяет свою душу на нефтяные доллары. Но Австрия — небольшая страна. Судьба Европы решается не здесь. Судьба Европы — по крайней мере отчасти — решается в Украине. Ибо в Украине дается ответ, имеет ли современный человек право на свободу. Первый ответ мы уже услышали в Сирии. В Украине будет второй и окончательный. Надеюсь, иной. 

Совпадения — такая же часть нашей реальности, как и логика истории. Но то обстоятельство, что историки ведут отсчет современного кризиса демократии с 2006 года, то есть с того самого момента, когда окончательно выдохся пафос Оранжевой революции, — не совпадение. На какую-то не ту бабочку наступили мы тогда. Что-то важное разладилось в мировом балансе добра и зла, свободы и несвободы, когда человеческое стремление к высокому было разменяно на низкие политические дрязги. Сейчас украинский народ взял у истории второй шанс. Он более трудный и кровавый. Наша свобода не нужна ни Западу, который очень желал бы заняться собой, ни России, которая очень желала бы нас поглотить. 

Нужно понимать одну вещь. Пока не грянула Революция достоинства, курс истории был достаточно очевиден. С одной стороны красиво округлялся Европейский Союз, с другой округлялась условная зона влияния Москвы. Следующим этапом было бы выстраивание гармоничного сотрудничества между этими двумя кругами. Но случилось то, что случилось. Имперская неспособность России уважать Украину, европейские иллюзии относительно России и (самый главный фактор!) нежелание молодых украинцев поддаться на путинские посулы смешали все карты. Мы не попали в один круг, отказались попасть во второй — и помешали их грядущей гармонии. Отсюда злоба Москвы и нарочитое "недопонимание" Запада. 

Контуры будущего

Важна свобода или не важна? Есть правда или ее нет? Чем были последние 25 лет — миражом или моментом истины? Глядя на Запад и на Россию, даешь один ответ. Глядя на Украину — другой. Один народ стоит до конца на последней грани муки, в то время как другие отрекаются, не дойдя и до первой. Вероятно, что-то такое особенное есть в этом народе. 

Конечно, учитывая, что даже сейчас, спустя почти три года после оккупации Крыма и начала подлейшей российской гибридной войны в Донбассе, более половины нашего населения видят Россию как братскую страну, логично начинать искать контуры грядущего компромисса, который позволил бы прекратить кровопролитие. Однако лично я не вижу никаких других контуров, кроме тех, что напоминают капитуляцию. Кто-то, специально обученный и мотивированный (не из нашего района), наверняка уже занимается их поиском. Как говорится, Бог в помощь. Вопрос лишь в том, осознала ли Москва всю бездну своего непонимания Украины — или все еще думает, что мы такие же, как они, только глупее. 

Как по мне, пока что такого осознания нет. А посему Украине нужно действовать так, как действовал бы город перед осадой. Собраться вместе и честно сказать самим себе: у нас много друзей, но нет никого, кто встал бы между нами и врагом. Подмоги не будет. И если враг решит паче чаяния превратить Киев в Алеппо, то никто и ничто его не остановит. И если мы решили все же стоять до конца, то должны также решить и другое: что в осажденном городе не может быть места для раздоров и воровства, межэтнической возни, националистической злобы, эгоизма, нытья и злорадства. 

Кстати, насчет нытья. Украина ведь все-таки меняется. Мистер Хайд потихоньку превращается в доктора Джекилла. И хотя нам по праву кажется, что слишком уж "потихоньку", давайте будем справедливыми: признаки перемен налицо. Другие правители, другие послы, другие идеи, другие правила политической жизни. Где-то меньше, где-то больше, но это явно не 2006 год, когда великая революция ушла в выхлопную трубу.

Колоссальным желанием масс и колоссальными жертвами единиц Украина продвинулась вперед. Она в шаге от того, чтобы стать пространством роста для европейской экономики. Она в шаге от настоящего подъема. Нужно — всего-то навсего — немного больше всего хорошего и немного меньше всего плохого. Немного больше мира, немного больше справедливости, немного больше компетентности, немного больше оптимизма. Немного больше уверенности в себе. Немного меньше воровства. Немного меньше цинизма. Немного меньше этой нашей исконно украинской традиции по малейшему поводу вцепляться друг другу в горло. 

Это все зависит от нас. Это все нам по силам. Да, мир снаружи возвращается в маразм брежневских времен. Да, Россия по-прежнему одержима своим величием и готова приносить ему все новые жертвы. Да, наши солдаты платят за это страшную цену. Но что это означает для нас — всех остальных? А то, что солдаты платят цену за наши грехи и нашу слабость. И что нужно наводить порядок в своем доме, душе, работе, словах и мыслях. И если мы все сделаем над собой это усилие, если наш дом станет чище, справедливее, лучше — то мы вскоре заметим, как нашей силы прибавится. А если нашей силы прибавится, то мы выстоим, что бы ни происходило снаружи.

Статья является изложением личных взглядов автора.

Теги:
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
91 комментарий
  • New1 8 января, 11:48
    aetes Сегодня, 11:09 «Це переконлива ілюстрація того, що Портніков помилився. Навіть якщо оберуть популістів і власними очима побачать катастрофу, все одно нічого не зрозуміють. Охлос божевільний, намагатись щось пояснювати -- марна справа. Єдиний реальний вихід -- підтримувати й розширювати середній клас, щоб більшість вимагала "дайте нам заробити", а не "дайте нам грошей". Щоб заробляти можна було, треба щоб нові заводи будували, а не Велику Соціалістичну Революцію влаштовувати. Ті півтора десятки млрд дол, що у всіх наших олігархів разом взятих -- це дріб'язок, як відібрати й розділити, то навіть по 1000 дол. на рило не буде. Що робочій людині потрібніше, сучасний завод, на якому можна все життя пристойні гроші заробляти, чи одноразові 1000 дол., які він за кілька місяців проп'є і розтринькає? А нові заводи тому й не будують, що до влади ось-ось прийдуть популісти й "відберуть награбоване у народу".»
    Так саме були заводи-інститути-пароплави - озброєннядонесхочу-ліси-пенсії-ЗП-табагоіншого.... Де поділось? Оці непопулісти ЗНИЩИЛИ, борги мільярдні наробили.Й тепер ЗНОВ ЗА РАХУНОК усіхдозволии їм мати та будувати? А ху-ху не хо-хо? Хто повірить,що Воно здатне? Крім того, МОДЕЛЬ не працює економічна, а працює модель пограбунку та гірше... А ще скажу - Вии не в лісі, вам дозволяють іноді заходити, бо ви обслуга-то не надовго. Й ще- НЕ ІСНУЄ ніяких ізмів - існує як живе громадянин, чи розвивається країна та чи відновлюють природу та інше,- то пана spragly повністю підтримаю.
    New1 8 января, 12:03
    Й взагалі, що Портніков та ви розумієтев екоономіці, оокрім кричати -"популісти", вже час кричати- "мільярдери- мародери"- чому не кричите?
    aetes 8 января, 16:49
    Спробую пояснити, чому не кричу "мільярдери-мародери". Два тижні тому Стокгольмський Арбітраж ухвалив борг ОПЗ перед Фірташем у розмірі 250 млн. дол. Тобто, уряд спробував відібрати у Фірташа, та не вийшло. Зараз не 1917 рік, не можна просто взяти, й відібрати. Треба діяти розумніше. Тут справа для кваліфікованих юристів і економістів. Все, що ми можемо зробити, -- підтримати своїм словом чесних політиків і правильні ідеї. На даний момент я підтримую Самопоміч. Не скажу, що глибоко ознайомився з їх програмою, а всього лиш на тій підставі, що вони не олігархи, не рашисти і не популісти. Прийде час виборів, ознайомлюсь детальніше, а поки що цього достатньо. Я вже кілька разів писав, що проблема львівського сміття штучно створена олігархом-Порошенком для дискредитації Садового, але чомусь мене тут ніхто не підтримав. Найбільше я не хочу, щоб на наступних виборах нам не довелось обирати між Порошенком і Бойком, тому намагаюсь агітувати за Самопоміч.
    Марина Чорна 8 января, 22:56
    Согласны с Вами. Надо за Самопоміч собирать голоса.
    talymon 9 января, 00:15
    aetes 8 января, 16:51
    А Ви, як я зрозумів, за Тимошенко? Чи за будь-кого, хто пообіцяє додаткову копійчину тут і зараз?
    New1 8 января, 18:25
    Вже хотілось мені закінчити розмову,однак на деякі мої вислови,Ви відповіли елегантно,тому продовжу. "...Ви...за Тимошенко...хто обіцяє додаткову копійчину..." Про Садового. Він людина більш-менш цивілізована,однак,слабенька для Києва, це буде Ющенко -2. Щодо "копійчини".- А чого в мене повинно бути пусто, а у А.К...П.Т...-багато? Я тут, на Батьківщині,мої предки жили та любили цю країну, мною багато зроблено-то мені постійно повинно бути погано? Чи мені вже кинути свою країну, бо мені не дають жити? Чому олігархи повинні мати, фактично ,моє, жерти, усе нищити - а мені терпіти?Нічого не мати? А чого П. повинен мати? Чим він краще мене? Чи його діти ? Тому що хтось придумав обкрадати українців, чи мантри дурні - "повиннібути багаті"? Хай будуть, але НЕ ЗА мій рахунок.Щодо Тимошенко. Вона може "узяти" економіку, але коли піде проти олігархії та приведе економіку економічними методами, інакше- вийде з гри, що теж результат. Бо дехто вже виходить з гри, що є+,бо не буде заважати.
    aetes 8 января, 21:29
    Про Садового. Зараз у нас парламентсько-президентська республіка. Президент в економіці не має повноважень. Зараз Порошенко рулить, бо в нього своя фракція в парламенті. На це всі нарікають, і Ви в тому числі. Тому президенту не треба бути сильним, треба щоб він був чесним, совістливим і не олігархом. А головне -- патріотом, бо СБУ й армією командує. Треба кінчати з традицією обирати головним альфа-самця. І на Ющенка не котіть бочку, в нього не було ні повноважень, ні фракції в парламенті. Щодо Тимошенко, то її недаремно називають "мамою української корупції". Перерахувавши на американський рахунок Лазаренка 200 млн. дол., вона започаткувала цю славну українську традицію. Причому довести в суді неможливо, бо вона жодного паперу не підписувала, все робили бухгалтери ЄЕСУ. Тож не сподівайтесь побачити в ній "воїна світла". Від інших е-декларантів вона відрізняється тільки тим, що вміло сховала мільйони ЄЕСУ, і за декларацією зараз бідна, як церковна миша, навіть власної квартири не має.
    talymon 9 января, 00:11
    Да у тебя же мама педагог, / Да у тебя же папа пианист,/ Да у тебя же всё наоборот, / Какой ты на фиг танкист, программист./ (C)
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • New1 7 января, 18:52 Так,пане spragly, Ви мене здивували, але саме зі знаком +. Не працюють фінансові піраміди, але нам кажуть,що це і є те,що потрібно - наприклад,aetes,що бореться за олігархічні монополії, "не треба забирати... це як 17рік", та таке інше. От сиділи ми усі в одному лісі,хто краще мав,хто менше, але мали - потім вигнали усіх у пустелю та об"явили,що ми усі вільні... а ліс- то треба, щоб багаті були? Да, пане аетес,а Ви де?
    aetes 7 января, 21:48
    Користуючись Вашою метафорою, я в лісі. Я працюю програмістом і добре заробляю. Ситий голодного не зрозуміє. Я винен, що Ви мало заробляєте? Треба було в школі добре вчитись. Може, хоч дітей своїх напоумите: "Вчись добре синку, бо будеш бідувати". Звідки Ви взяли, що я борюсь за олігархічні монополії? Я борюсь за вільний конкурентний ринок без монополій. Я чудово почуваюсь на вільному ринку праці. А Ви тут класову боротьбу розвели, поділили людей на тих, хто "за народ" і хто "за олігархів". В минулому номері я говорив, як знищити олігархів, на прикладі Ахметова. Треба знизити тарифи на 20%, його ДТЕК стане неприбутковим, і оголосити його банкрутом, і тоді націоналізувати ДТЕК, не перериваючи виробничий процес. Ви пам'ятаєте як на мене накинулись Ваші союзнички-"народолюбці"? Почитайте, а тоді скажіть, хто за народ, а хто за олігархів.
    New1 7 января, 23:31
    Якщо Ви не розбираєтесь у справі(економіка), то що Ви пропонуєте? Я саме кажу, що пан spragly, висловив не тільки припущення, пан spragly, сказав по суті, що суспілізація потрібна бути,по-простому - ділитись з суспільством, що саеВИ заперечили, бо включили "плаксу"- щось на кшталт-"не забирайте нічого в олігархів..." Зміст самеу тому, що олігархи через "хапануть" знищили та нищать економіку. А у школі в мене були дуже гарні(одні з найкращих)оцінки та ЗНАННЯ, як і в інститутах. То ж краще програмуйте, якщо вмієте.
    New1 7 января, 23:42
    Щодо ДТЕК та інших ,справа у тому, що треба аудит,щоб зрозуміти, що саме там діється, бо буде як з тарифами, що ніби "прибутковий" НАФТОГАЗ, але, якщо порахувати дійсний ефект від цих тарифів - то буде сотні мільярдів, як і "інші іновації",бо можна сказати, що з імперією Ахметова теж саме, що й з К-кого та інших,бо вони НЕ РАХУВАЛИ, а витрачали,система економіна не працює, якщо в цій системі НЕ МАЄ змісту,необхідних пропорцій та ОФІЦІЙНОЇ ЗП та роботи,а також соціальних стандартів,за що я й борюся, ЗА систему. що буде працювати,бо може вийти, що з коня вас скинуть -ТОДІ МЕНЕ зрозумієте, як пенсіонери зараз розуміють, що заробили, й багато НЕ Були бідні,як і Я,-ЗРОБИЛИ бідними.
    New1 7 января, 23:52
    ...сотні мільярдів ЗБИТКУ...
    aetes 7 января, 21:56
    Віталій Портніков казав: "Україна повинна перехворіти популізмом, щоб мати імунітет від нього. Нехай оберуть популістів і побачать, що з цього вийде, тоді більше ніколи не зроблять такої дурниці." Звісно, я з ним категорично не згоден. Ми не маємо права на помилку, бо над нами висить дамоклів меч рашки. Всі країни мають право на помилку, всі хворіють на популізм, включаючі найцивілізованіші європейські країни, а от ми не маємо такого права.
    New1 7 января, 23:49
    Що означає оцей "популізм"? Найбільший популізм -то людям кричати - "затягніть" та гроші переганяти й робити людей злиденними, під оці "грошей нема", економікою 25 років НІХТО НЕ ЗАЙМАВСЯ -оце і є домоклав,що обов"язково спрацює,бо не можна жерти від пуза за рахунок інших та витрачати не рахуючи не тільки гроші,а й майбутнє. Бідні так бідні -тодіціни будуть відповідати бідності та поступово вийдемо, а так "багатіподіляться"- чим? неадекватними європейськими цінами? Кого и дуримо?
    aetes 8 января, 11:09
    Це переконлива ілюстрація того, що Портніков помилився. Навіть якщо оберуть популістів і власними очима побачать катастрофу, все одно нічого не зрозуміють. Охлос божевільний, намагатись щось пояснювати -- марна справа. Єдиний реальний вихід -- підтримувати й розширювати середній клас, щоб більшість вимагала "дайте нам заробити", а не "дайте нам грошей". Щоб заробляти можна було, треба щоб нові заводи будували, а не Велику Соціалістичну Революцію влаштовувати. Ті півтора десятки млрд дол, що у всіх наших олігархів разом взятих -- це дріб'язок, як відібрати й розділити, то навіть по 1000 дол. на рило не буде. Що робочій людині потрібніше, сучасний завод, на якому можна все життя пристойні гроші заробляти, чи одноразові 1000 дол., які він за кілька місяців проп'є і розтринькає? А нові заводи тому й не будують, що до влади ось-ось прийдуть популісти й "відберуть награбоване у народу".
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Роман Войтенко 7 января, 09:37 а мне все-равно уже Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Валерий Колесник 7 января, 09:15 Ни демократия, ни рыночная экономика, ни образование не изменят человека. Человек был и остется эгоистом. Даже не 86%, а 99,9%. Европейские ценности. Какова действительная цена? http://christandoutlook.blogspot.com/2016/06/blog-post_20.html
    aetes 7 января, 17:15
    Вказана стаття хороша, але 1) Вона призначена для віруючих, і тільки для християн. Мені здається, можна сказати все те ж саме, але апелюючи не до Бога, а до людських цінностей: гуманізму, раціоналізму, доцільності, істинності. Тоді вона була б для всіх. 2) Те, що людина є егоїстом, невірно. Правильніше буде сказати, що деякі люди егоїсти, а деякі ні. До того ж, людина міняється, вчора була егоїстом, а сьогодні може ні, чи навпаки. До того ж, одна й та ж людина в одній ситуації може бути егоїстом, а в іншій альтруїстом. 3) Егоїзм -- рушійна сила ринкової економіки. Власники заводів прагнуть отримувати прибуток, робітники прагнуть отримувати більшу зарплату. Якби не було цих мотивів, заводи зупинились би. Але зазвичай це називають не егоїзмом, а "узгодженням індивідуальних інтересів з суспільними". Я в постах постійно доводжу, що не можна вимагати від інвесторів, щоб вони "дбали про народ", це функція держави.
    aetes 7 января, 17:23
    І ще я намагаюсь доводити, що світом рухають матеріальні інтереси, а не ідеали. Ви кажете, що люди егоїсти. Але це можна сказати інакше: у кожної людини є певні матеріальні інтереси (в тому числі, у Вас). Чи поступаєтесь Ви своїми інтересами? Коли в магазині продавець дає решту, Ви кажете "Ні, не треба"? Якщо ж берете решту, значить, Ви теж егоїст.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Petro Protsyk 5 января, 15:56 Для таких, як ви, автор каже: "...Потрібно — тільки — трохи більше всього хорошого і трохи менше всього поганого. Трохи більше миру, трохи більше справедливості, трохи більше компетентності, трохи більше оптимізму. Трохи більше впевненості в собі. Трохи менше крадійства. Трохи менше цинізму. Трохи менше цієї нашої одвічно української традиції з найменшого приводу хапати одне одного за горло..." Ответить Цитировать Пожаловаться
  • aetes 4 января, 00:42 Хто тут тусується, перечитайте ще раз статтю. Все, що говоримо, в ній сказано набагато краще. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • aetes 4 января, 00:30
    Эдуард Кравченко 31 декабря, 15:15 «В мире сегодня много не совместимого. Технологии, которые дали западному обществу невиданный достаток, стали этот достаток разрушать. Сейчас тестируют авто без водителей. Сколько миллионов человек останется без работы? В Португалии построили завод с оборотом 350 млн. евро. На нем работает - 27!!!! человек. Всего 27 человек! Европа переполнена "лишними людьми". А они не хотят ими быть. И это приводит к социальным потрясениям. Пока мирным. Но европейская элита вынуждена будет думать "о своих". А мы "свои" для них?»
    1) Звісно, ми не свої для них. У нас, як у Молдові, значний процент виборців симпатизує рашці. Це схоже на стокгольмський синдром (жертва насильства симпатизує насильнику). Принизливо, але факт. 2) У 18-му ст. в Англії було повстання лудитів -- так називали ткачів, які залишились без роботи в результаті винаходу ткацьких машин. Вони вдирались на ткацькі фабрики й трощили ненависні машини. Проблема була вирішена, повстання придушене, а ткачі влаштувались на інші робочі місця. З тих пір ця проблема виникає постійно з винаходом кожної нової машини, і завжди вона успішно вирішується. 3) Наша задача -- домогтись, щоб такі заводи у нас будувались. Для цього треба приваблювати й захищати інвесторів, а не проклинати їх як жадібних егоїстичних буржуїв, які не дбають про народ.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Володя Омельянов 3 января, 23:38 На жаль нова влада за три роки вбила віру українців ,в те що можна змінити країну на краще .Зубожіння народу,обезцінення гривні в 3,3рази ,чергові обіцянки і цинізм керівників країни , а ще ошфори ,олігархи і повна безвідповідальність на всіх рівнях влади ,виникає запитання ,а чим вони кращі ? Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Republic 3 января, 01:39
    talymon Вчера, 23:18 «Ще й як є цей світ творінням Сатани! Бо ви ж самі знаєте, що саме Сатана підбурив Єву спокусити Адама і що саме з тих пір пішло-поїхало і приїхало аж до нас з вами. Тобто нікого з нас не було б без того акту спокуси, без того первородного гріха, носіями якого є ми усі, якщо не помиляюсь... Та мене хвилює інше. Зовсім недавно ви мали нік flutter і не видавались аж таким набожним чи релігійним. Що трапилось? Ви зустріли симпатичну, інтелігентну розповсюджувачку "Сторожової башти" і вона припала вам до серця? Признавайтесь, неофіте! І чи відомо вам, що авторитетний святий, якого цитував колись навіть сам пан Луценко, сказав, що Бог не потребує доказів свого існування, бо він вище усяких доказів?...»
    «Бог не потребує доказів свого існування, бо він вище усяких доказів» - хіба я брався доказувати існування Бога? Я відчуваю себе впевнено, мріючи про Бога. Своїм внутрішнім «Я», сформованим багаторічними зусиллями, протидію спокусам Сатани, живучи повноцінно у матеріальному світі та плекаючи надію на власне Вище Буття у майбутньому, чим і намагаюся поділитися з пересічними українцями. Я визначив себе за межами релігій: маю в серці Слово Боже, яким й керуюся у власних вчинках. У коментарях почав посилатися на Віру та Духовність, аналізуючи життя громадян сучасної України на підставі слів Т.Г. Шевченка: «Неначе люди подуріли, / Німі на панщину ідуть / І діточок своїх ведуть!» - стимулювати українців досягти цивілізованого життя має сором перед нащадками.
    Republic 3 января, 12:03
    В реакціях коментаторів на мої думки, стосовно Віри у Слово Боже, вбачаю сумніви, щодо моєї адекватності здоровому глузду, тому надаю поверхневе роз’яснення: я відношуся до митців сучасної теорії авіаційного моторобудування – на терені надзвукової внутрішньої аеродинамічної пружності (flutter).
    aetes 3 января, 17:19
    Пане Republic! Ви, мабуть, не читали, що писав Мандевіль в 1729 р.? В цьому метод Талимона полягає -- вийняти звідкись якусь хитру цитату, щоб усі ламали собі голову, що це означає. Він розважається, а Ви це серйозно сприймаєте. Майстерно жонглює іменами й цитатами. Крутить правдою, як циган сонцем. Я й не намагаюсь услідкувати за його жонглюванням, достатньо пам'ятати, що він совок, прихований рашист і агітатор Тимошенко, і все стає ясно. Кілька номерів тому Ви щось про Порошенка писали критичне, він підхопив і розвинув Вашу думку, поніс що Порошенко навіть гірше Путіна, що в занепаді України саме Порошенко винен, а не Путін, що досить все звалювати на Путіна і т.д. Чому Ви тоді не сказали йому "Замовч, гадино!"? Він заслуговує цього, а не дискусії про Мандевіля.
    aetes 3 января, 21:11
    Пане talymon! Ви мабуть сатаніст, що так наполегливо пропагуєте точку зору Сатани? А Ви, пане Republic, з якого дива виправдуєтесь перед ним? Йому, думаєте, моторобудування цікаве? Він шукає, як болючіше вжалити, та як мізки зкрутити, щоб чорне від білого не змогли відрізнити.
    aetes 3 января, 21:32
    Стосовно flutter, займався й я дещо подібним. Бував у відрядженні на запорізькій МоторСічі. Там є вібростенд для випробування лопаток турбіни. На дотик пальцями лопатка тверда, як камінь. Лопатка закріплюється в стенді, стенд плавно змінює частоту вібрації й знаходить резонансну частоту. На цій частоті лопатка вигинається на півсантиметра в різні боки, візуально розпливається. Мені це сподобалось. Лопатка довжиною 5 см сама вигинається на півсантиметра, при тому що кінець лопатки вільно в повітрі рухається. Вибачаюсь, що на сторонні теми розпатякався, просто, цікаво.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • talymon 2 января, 19:54 В 1729 году... Мандевиль признается, что хотел показать, что «на прогнившем и безобразном фунда-менте можно воздвигнуть чудесное здание». А в другом месте говорит об этом еще яснее: «Я горд тем, что показал: естественными качествами человека являются не дружба, не нежные чувства, не те насущные добродетели, которые он может приобрести благодаря лежащему в основании общества разуму и самоотречению, но то, что мы называем мировым злом, как нравственным, так и физическим, это тот великий принцип, который превращает нас в социальных существ, надежную основу, душу и оплот всех ремесел и профессий без исключения, что именно в этом следует искать настоящую причину искусств и наук и что в то мгновение, когда не будет больше зла, общество погибнет или вообще полностью исчезнет».
    talymon 2 января, 20:02
    І знову повторюється майже дослівно: «То, что мы называем злом этого мира, будь оно нравственным или физическим, есть главный связующий принцип общества. Это- прочное основание, источник жизни и опора всех ремесел, всех видов торговли и занятий человека, без исключения. В нем нам следует искать истинную причину всех искусств и наук; ведь если зло прекратит свое существование, общество придет в замешательство, если не перевернется с ног на голову». Прийміть це і ви і не утверджуйте в умах українців, що вони янголи чи колективниі георгії-переможці, що вони- воїни добра! Головний недолік українців- відсутність у їх душах достатньої кількості зла.
    Republic 2 января, 22:12
    «Головний недолік українців- відсутність у їх душах достатньої кількості зла» - злом вважаю те, що творить Сатана у світі людей, а саме: наклепи на усе, що від Бога (Ева «купилася» на таке). Але ж генії творили у гармонії з природою, яка для людей є добром (інакше, самогубство мало б найвищий пріоритет ). Отже, якщо душу наповнити «достатньою кількістю зла», то усі творіння геніїв людства сприйматимуться, – як халтура. І що ж залишиться у наслідку? Пане talymon, чи є цивілізований світ творінням Сатани? Головний недолік українців – це БАЙДУЖІСТЬ, яку належить збурити соромом кожного перед власним «Я».
    talymon 2 января, 23:18
    Ще й як є цей світ творінням Сатани! Бо ви ж самі знаєте, що саме Сатана підбурив Єву спокусити Адама і що саме з тих пір пішло-поїхало і приїхало аж до нас з вами. Тобто нікого з нас не було б без того акту спокуси, без того первородного гріха, носіями якого є ми усі, якщо не помиляюсь... Та мене хвилює інше. Зовсім недавно ви мали нік flutter і не видавались аж таким набожним чи релігійним. Що трапилось? Ви зустріли симпатичну, інтелігентну розповсюджувачку "Сторожової башти" і вона припала вам до серця? Признавайтесь, неофіте! І чи відомо вам, що авторитетний святий, якого цитував колись навіть сам пан Луценко, сказав, що Бог не потребує доказів свого існування, бо він вище усяких доказів?...
    Ответить Цитировать Пожаловаться
Реклама
Последние новости
USD 27.44
EUR 29.28