Инструкция по выживанию

123

Читайте также

— Сделай так, чтобы больше всего люди любили труд и знание, чтобы труд и знание стали единственным смыслом их жизни!

— Я мог бы сделать и это, — сказал он. — Но стоит ли лишать человечество его истории? Стоит ли подменять одно человечество другим? Не будет ли это то же самое, что стереть это человечество с лица земли и создать на его месте новое?

— Тогда, господи, сотри нас с лица земли и создай заново более совершенными… или еще лучше, оставь нас и дай нам идти своей дорогой.

— Сердце мое полно жалости, — медленно сказал Румата. — Я не могу этого сделать

 А. и Б. Стругацкие. "Трудно быть богом"

 

Когда в процессе эксперимента по преобразованию страны происходит сбой, экспериментаторы и скептики ищут аргументы, подтверждающие их правоту. "Оно не работает", — хихикают злопыхатели, показывая пальцем на гражданское общество, выбравшее, к примеру, неправильных членов НАЗК

"Оно заработает, но только надо подобрать других людей", — отбивается гражданское общество, развеивающее очередные иллюзии по поводу нравственной чистоты и профессионализма персоны, на которую возлагались надежды. Попутно выясняется, что при наличии всех известных науке детекторов лжи и современных способов тестирования единственной возможностью найти на работу достойного человека остается метод проб и ошибок. Никакой детектор не скажет вам, каким станет взявшийся ниоткуда кристально честный юноша из небогатой семьи с пронзительным взором через полгода пребывания на должности, связанной с распределением бюджетных средств или властными полномочиями. 

Казалось бы, он впитал с молоком матери и развивал в себе всю жизнь ненависть к тем, кто паразитирует на бюджете или коррумпирует чиновников — то есть к ворам и олигархам. Но потом внезапно выясняется, что это была не ненависть, а зависть. Или, в лучшем случае, — не жадность, а тщеславие, не имеющее подпорки в виде знаний и навыка ставить подчиненным задачи и проверять их исполнение, то есть — управлять. 

Когда сбываются самые нехорошие предчувствия и победивший на предельно честных выборах кандидат оказывается, в лучшем случае, — непрофессионалом, выясняется, что он неприкосновенен по закону, поскольку все так были озабочены его независимостью от треклятых олигархов, что единственной возможностью его удалить остается его смерть. 

Или, например, имеем молодых медиа-IT-бизнесменов, бросившихся на помощь государству в 2014 году, ибо не представляли себе жизнь и свободное творчество в вечной Украине Януковича. Их благородный и бессребнический поступок оценили наши стратегические партнеры и выдали гранты на существование. А потом проходит два года — и они абсолютно прозрачно побеждают на бюджетных тендерах, поскольку все затраты на государственные проекты покрывают из тех же грантов, никто с ними конкурировать поэтому не может, бюджетные деньги в этом случае — чистая прибыль. 

Конечно, это меньшее зло, по сравнению с временами, когда на подобных тендерах крали буквально все, но это явно не тот результат, на который наши партнеры рассчитывали, глядя в их горящие глаза и слушая их весьма достойный английский. 

В процессе преобразования страны, проводимом нашими зарубежными стратегическими партнерами при помощи отдельных представителей гражданского общества, самым проблемным местом является отдел кадров или, говоря современным языком, — HR. 

После многочисленных неудач на этом фронте партнеры пытаются выстроить такую систему принятия решений, когда роль человеческого фактора будет минимизирована, все действия должны быть автоматизированы, а сам фактор находится под постоянным контролем финансовой разведки и его неотъемлемого органа — НАБУ. Лучше всего работает последнее, поскольку технические возможности самой большой страны в мире позволяют контролировать все, включая оплату дорогого парикмахера. 

Но в целом эта попытка обречена, поскольку процесс управления — не совсем шахматы, местные деятели ведут себя не как классические фигуры, и конь (к примеру), направляемый твердой рукой игрока на пустую клетку, почему-то норовит умыкнуть по дороге пешку. А король вообще ходит куда хочет, то вступая в диспут с игроками, то начиная решать свои проблемы за пределами доски. 

Из всего вышеизложенного — вывод № 1: надо продолжать искать честных профессионалов. 

* * *

Пора бы уже понять, что практически каждое институциональное решение, несущее перемены, имеет разные последствия, которые надо понимать, признавать и честно о них говорить. За все, даже самое распрекрасное, надо платить, а реформы только тогда имеют устойчивое будущее, когда мы получаем больше, чем теряем. Пусть не сразу получаем, но в обозримом будущем. 

Помнится, в свое время все были так озабочены независимостью судей от президента, что предлагали их избирать всенародно и дать им иммунитет от всего, включая Генпрокуратуру и плохую погоду (не задумываясь, впрочем, откуда эти судьи возьмут деньги на предвыборную кампанию). Но с иммунитетом уже все понятно, судей стали трясти, как груши (и часто — абсолютно справедливо). Но тут вдруг выяснилось, что они опять зависимы от президента, творят разные непотребства, и снова надо что-то делать. 

Отмена депутатской неприкосновенности — прекрасная совместная мечта украинского народа и исполнительной власти. Разница лишь в том, что народ хотел бы видеть народных избранников через одного в тюрьме, а исполнительная власть — под следствием, но на свободе, тихими, дрессированными и обедневшими. Вторая цель, надо сказать, гораздо более реальна. 

Замечательная, хоть и сомнительная в воюющей стране идея децентрализации по польской модели местами превращается в феодализацию, когда на выборах особенно ценных с земельной точки зрения территориальных громад побеждают представители крупных сельхозкорпораций. После чего они начинают плевать с высокой башни на всю остальную власть, за исключением областного прокурора и начальника местной полиции. 

И пока активное гражданское общество собирает всех на решительный бой с одними олигархами, на земле реальную власть получают другие. Но в Польше было же по-другому? Конечно, по той простой причине, что в Польше частная собственность на землю существовала еще при социализме, и узкая прослойка сельхозбаронов отсутствовала в принципе. 

Сомнительная, но замечательная идея продавать землю украинским гражданам по 200 гектаров относит нас в те недалекие времена, когда малоимущие студенты под чутким руководством молодой команды мэра Киева Леонида Черновецкого толпами получали абсолютно законные 6 соток в пределах города. После этого все они сливались в одну большую площадь и скопом продавались другому гражданину Украины. Прокуратура годами потом копалась в этой схеме, а ее авторы хоть и под следствием, но чувствуют уверенность в завтрашнем дне. Сейчас продавать вроде будет нельзя, но сдать в аренду лет на 200 — запросто. 

ProZorro. Прогрессивная идея принять в качестве основного критерия на тендере наименьшую цену была реализована 8 лет назад. Правда, в силу технической отсталости процедуры проходили в конвертах (не тех, о каких вы подумали, а в легальных). Но появилась новая неприятность. Тендеры, особенно на услуги, начали выигрывать проходимцы без опыта работы, ставившие с потолка низкие суммы, а после тендера посещали реальных претендентов с предложением отказаться от победы за небольшую мзду. Постепенно, как и сейчас, вернулись к квалифтребованиям. Ну, а идея сайта, конечно, свежая. 

Приватизация. Само собой, эффективные госпредприятия в их нынешнем состоянии являются, в большинстве своем, дойными коровами. Конечно, эффективный собственник по определению не может допустить воровства у себя самого, и не будет обирать при этом население, если это предприятие — не банк. Само собой, его нужно продать и, конечно, крупному западному стратегическому инвестору. 

Инвестора, правда, может, напугать тот факт, что это предприятие уже закредитовано под завязку и победитель будет долго платить долги уважаемому Дмитрию Васильевичу.  

Инвестора также могут озаботить многочисленные факты бурной деятельности активистов с мегафонами и гранатометами. Тот факт, что инвестор в России не живет, деньги у него заработаны чистым бизнесом, не является преградой. Заявить, что любая компания прямо или опосредованно когда-либо в своей истории заплатила деньги российскому контрагенту, потом эти деньги превратились в снаряды и прилетели на голову украинской армии — элементарно. Злые и непатриотичные люди утверждают, правда, что при взносе со стороны инвестора на укрепление боеспособности патриотов (но кэшем и прямо в руки) претензии могут ослабнуть. Но это, конечно, клевета. 

Если иностранный инвестор засомневается и не придет — тогда остается наш родной отечественный капитал, правда, значительно обедневший, а потому прижимистый. А после победы родного бизнеса компании-"прокладки" снимаются с поставки сырья и переставляются на сбыт готовой продукции. Вуаля.

Вывод № 2. Надо искать честных профессионалов, думающих о последствиях принимаемых решений. 

* * *

В последнее время вновь популярным стало высказывание известного президента-драматурга по поводу того, что лучше 5 лет потерпеть, чем 50 лет загнивать. 

На всякий случай сразу стоит напомнить, что Украина — это не только не Россия, но и не Чехия 1991 года, не Польша — 1989-го, не Израиль последних 60 лет, не Грузия 2001-го, не Южная Корея или Северная Корея 80-х прошлого века, и даже не Румыния, хотя последний пример максимально близок. 

В том числе и потому, что мы имеем войну не с арабскими боевиками, а с одной из сверхдержав, поставившей себе цель поменять тут власть или развалить здесь все к чертовой матери, а отдельные обломки принять в свое горячее лоно. 

Главная проблема в том, что нет у нас уже пяти лет. Года два осталось максимум, до того момента, когда нам придется очень и очень много заплатить по счетам, и не в переносном смысле, а в прямом. Пик наших внешних выплат приходится как раз на 2019 год, когда, по идее, должны состояться выборы и президента, и парламента. 

Надо спешить. Реформы надо ускорять. Принято считать, что двигателем реформаторства всегда является активное меньшинство, поскольку с пассивным большинством каши не сваришь. В нашем случае, как мы помним, оно является не столько двигателем, сколько соратником наших стратегических партнеров. Но общая установка от этого не меняется — делать надо все быстро, пока балласт общества не очухался. 

Активное меньшинство действительно может действовать, наплевав на пассивное большинство, но только до того прекрасного дня, когда приходят выборы. Нет, конечно, при диктатуре эксперимент может быть долгим настолько, насколько устойчива диктатура. Но в демократических странах, к которым, безусловно, относится Украина, большинство, кряхтя, идет на участки, бросает в урны бюллетени, и очень быстро выясняется, что ничего необратимого нет. 

Где-то соревнуются холодильник с телевизором. У нас телевизор на игру не вышел, а на стороне холодильника выступил теплосчетчик. 2:0. 

Достижения "активных меньшевиков" растворяются, как утренний туман, а сами они разъезжаются по миру читать лекции о технологии проведения реформ, с обязательными проклятиями в адрес популистов. Не все, конечно. Некоторые заняты тем, что отбиваются от Интерпола, поскольку после прихода новых властей объявлены в международный розыск.

А все потому, что "тупое, забитое и пассивное" большинство, при всех его недостатках, не заслуживает того, чтобы на него наплевали, повторяя про себя заклинание: "Потом сами благодарить будут". Как родители, определяющие за своих детей, кем они должны стать. "Глупенькие ведь, жизни еще не знают, а права качают. Сказал — будет бухгалтером, значит — бухгалтером". Сказали — сделаем "Нафтогаз" бездефицитным за ваш счет, — сиди и терпи. Так надо, так все делали, потом спасибо скажешь. Ну не ты, дети скажут. Или внуки. 

Вообще-то даже если допустить, что все предлагаемые меры — повышение налогов, тарифов, сокращение госаппарата, открытие рынков — правильные, это все несколько напоминает шулерство. Если только мы живем не в Греции, где в свое время наступил шведский социализм за шведский же счет. 

Не было у нас социализма, а большая часть населения жила всегда, не шикуя, средний и малый бизнес не благоденствовал, а выживал. И он, бизнес, и пенсионеры, и бюджетники заслужили того, чтобы быть не балластом, а партнерами. Реформы могут стать долгосрочно успешными только тогда, когда опираются на критическую массу реформируемых, а не только на узкую прослойку образованных мечтателей. 

Если вы умнее и прогрессивнее — пойдите к этому утомленному большинству и, для начала, поймите его. Потом поговорите с ним. Объясните все проблемы, и если ваши объяснения логичны — оно поймет вас. Только честно, без мухлежа. Оно, большинство, хоть и травмировано нашей системой образования, но на уровне инстинкта поймет. Если не поймет — отступите. Скажите себе, что пока не вышло. Скажите ему, что вернетесь позже. Но не ломайте его. Все равно ничего не получится.

Ну, или обратитесь к партнерам, чтобы они стерли его, большинство, с лица земли и создали более совершенным. 

Может, кому-то и жаль. Но они не смогут этого сделать. 

Вывод № 3. Надо искать честных профессионалов, думающих о последствиях принимаемых решений, а также умеющих слышать. 

* * *

Нам надо их найти. 

Для того чтобы не оставаться вечным полем для экспериментов и зависеть от настроения, доброй воли и планов экспериментатора, страдая от бессонницы перед каждой публикаций меморандума с МВФ. 

Для того чтобы ночью спать, а не прислушиваться к шорохам за дверями Овального кабинета Белого дома.

Для того чтобы не оказаться съеденным неуравновешенным соседом. 

Для того чтобы превратиться из подопытного кролика в самостоятельное и живучее животное, способное победить собственных паразитов без применения химических препаратов. 

Для того чтобы просто выжить. 

Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
37 комментариев
  • aetes 21 апреля, 17:31 house: "...нужны просто ЧЕСТНЫЕ ПОЛИТИКИ. но таких = нет, а скоро и совсем не будет." Логіка класна! Так є, чи нема? Поппер писав: "Об'єктивність науки обумовлена не особистою чесністю науковця, а традицією публічності. Тим, що науковець публікує результати своєї роботи, і кожний бажаючий може прочитати й висловити свою думку. Особиста чесність похідна від традиції публічності, а не навпаки." Це наштовхує на думку, якою повинна бути політика. В ідеалі. Ідеал -- не голуба чи рожева захмарна мрія, а концепція, до якої слід прямувати. Ви, пане house, тільки те й робите, що плюєтесь направо й наліво, з Вами неможливо розмовляти. Тому звертаюсь не до Вас, Ви безнадійний, а до будь-кого іншого, хто, можливо, зуміє продовжити думку Поппера в напрямку до політики.
    house 21 апреля, 17:41
    нє, ну чо? поппер до вас вже близько, "самонемощні")
    aetes 21 апреля, 18:58
    Нє, а чьо хазю на самомощі триколор майорить. Ти тут ще "навеки сплотила великая русь" заспівай.
    doctor_x 21 апреля, 21:30
    а ты нам мусора подкинь ще трохы. точно ЗАСПИВАЕМ
    Republic 21 апреля, 21:05
    "Об'єктивність науки обумовлена не особистою чесністю науковця, а традицією публічності. Тим, що науковець публікує результати своєї роботи, і кожний бажаючий може прочитати й висловити свою думку. Особиста чесність похідна від традиції публічності, а не навпаки" – закон всесвітнього тяжіння не обумовлений «традицією публічності», бо традиції - ЗМІНЮЮТЬСЯ, а об'єктивність науки - це ФУНДАМЕНТ еволюції УСІХ знань людської цивілізації. Особиста чесність – це якість порядної людини, яка пов’язана виключно з її доховністю, тому дивує така «зацикленість на мудрості Поппера». І взагалі, «переконане» визнання єдиного джерела від «маловизнаного фахівця» - це «розумова помилка». Результатом ЧЕСНОЇ наукової праці є відкриття нового знання, яке дарується людству у вигляді наукових публікацій, які «кожний бажаючий може прочитати» та використати у своєму житті. Чесний науковець НЕ публікуватиме сумнівні результати, а шукатиме ІСТИНУ у найдрібнішому.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • house 21 апреля, 14:55
    spragly Вчера, 06:17 «З'являться у вас діти, почнете й ви боротися, хаузе. А людина не обирає де прийдеться боротися. Ті хто обирають не борються. А потім зрозумієте що за заморених Голодом братів та сестер теж хтось має помститися. Помста може до певного щабля бути креативною: взяти тай змінити систему. Ми ще цей шанс не втратили.»
    "зрозумієте що за заморених Голодом братів та сестер теж хтось має помститися. Помста може...." = якась муечня на букву "х", кому це вы собираетесь "мститися"? памятникам ленину, сталину, чи мэни, никогда в компартии НЕ состоявшему, а равно и мои диты, и родные. ??! вы лучше попробуйте, януковичу, або льовочкину за расстрел Майдана, або хочаб конюху, онищенко, стибрившему мильяды денех у неньки, ИМ - ВАМ СЛАБО "ПОМСТИТИСЯ"?? га? хоча... это был риторический вопрос, еслешо. пэвна рич, це вам = "слабо". бо ни на що, ни вы, ни ваша вкраИНЬска влада, НИНАЩО НЕ ЗДАТНИ. вам тока с наташой королевой "боротьбу вчинять", або с этой, девочкой-инвалидом, якойсь певичкой, або если сильно раздухаритесь, то и с дорном можете посрться) за "державну мову". ДЕРЖАВЫ = НЕТ, НАЦИИ= НЕТ, ПРВОСУДДЯ = НЭМА!!! но надо разговаривать всем на держмове. мертвого государства. клоуны бездарни. муечню якусь втирают. друг дружке. помстяться воны с девочкой-инвалидом. тьхуб..
    spragly 21 апреля, 16:57
    Стосовно нації ви помиляєтесь. Але говорити з вами чомусь перехотілось. Це як з бомжем пити з одного стакана.
    aetes 21 апреля, 17:21
    Чистісінький рашизм. Вищої проби. Без домішок. Пане spragly! З ким ми розмовляємо? Може, ну його к бісу?
    aetes 21 апреля, 17:22
    house: "...нужны просто ЧЕСТНЫЕ ПОЛИТИКИ. но таких = нет, а скоро и совсем не будет." Логіка класна! Так є, чи нема? Поппер писав: "Об'єктивність науки обумовлена не особистою чесністю науковця, а традицією публічності. Тим, що науковець публікує результати своєї роботи, і кожний бажаючий може прочитати й висловити свою думку. Особиста чесність похідна від традиції публічності, а не навпаки." Це наштовхує на думку, якою повинна бути політика. В ідеалі. Ідеал -- не голуба чи рожева захмарна мрія, а концепція, до якої слід прямувати. Ви, пане house, тільки те й робите, що плюєтесь направо й наліво, з Вами неможливо розмовляти. Тому звертаюсь не до Вас, Ви безнадійний, а до будь-кого іншого, хто, можливо, зуміє продовжити думку Поппера в напрямку до політики.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • aetes 20 апреля, 22:08
    spragly Сегодня, 18:08 «Найбільша загроза американському розвиткові за останні 20 років - фінансова дерегуляція. І обидві партії її активно втілюють. Найбільша потреба американських виборців - соціальне медичне страхування. І обидві партії нездатні побороти групи інтересів (страхувальних монополій). Так це в добробуті США! Що вже казати про українську злиденність. Скоріше партії фактор регресу ніж прогресу. Але хто підказує журналісту деталі махінацій міністрів та партайгеноссе? рядові технократи. Серед 110 тис державослужбовців половина зайві, але хто вам про це аргументовано скаже? друга половина. І ця друга половина отримує такі ж смішні гроші як і решта народу. Я запропонував розширити цю базу технократів за рахунок тимчасової всезагальної участі виборців. Бо технократи здатні голосувати за техзавдання а не за популістів. І ніхто не відреагував на мою революційну пропозицію :-) Тільки хауз накинувся в своєму стилі "кого я тут ще не порвав" :-) Самопоміч молодці. Але вони якраз і є партія технократів.»
    Вашу "революційну пропозицію" я не дуже розумію. Вона багато чого тягне за собою і важко уявити, як це буде відбуватись на практиці. "...розширити базу технократів за рахунок тимчасової всезагальної участі виборців ... бо технократи здатні голосувати за техзавдання, а не за популістів" Що значить "всезагальної"? Всіх точно не можна, бо суцільний популізм вийде, а як не всіх, то як їх відбирати? Та ж проблема виникає: хто буде цих "молодих" добирати й наглядати за ними, оцінювати їх успіхи? Що вони будуть там робити? Якщо вони не навчені, то їм нічого там робити, а якщо навчені, то чому б не братись за роботу на повну? Як вони впишуться в "колектив", чи не опиняться там п'ятим колесом до воза? Та й взагалі, мені здається, засновок невірний: Ви виходите з того, що держслужбовці вже зіпсовані, а "молоді" ще ні. Насправді ж, зіпсований весь народ, кожний думає: "що я буду з цього мати?". Ви думаєте покластись на тих, хто на ділі проявили себе патріотами? Приклад Мусійчука має Вас відрадити
    aetes 20 апреля, 22:09
    Таких заперечень ще багато Вам придумаю. Ви винахідливий, а я теж. Втім, я більше не до винахідливості схиляюсь, а до класики, до академічного підходу. Зріть в корінь. Не люди роблять систему, а система людей. Тому треба подумати над тим, якою повинна бути система. Про роль партій в політичній системі -- це класика. Ви намагаєтесь довести своє і вказуєте на випадки, коли система не спрацьовує, але випадків коли спрацьовує набагато більше, просто на них не концентрується увага. Це оптична ілюзія. Європейська і американська політичні системи, у порівнянні з українською, працюють чудово, хоч і вони не ідеальні. "Серед 110 тис держслужбовців половина зайві, але хто вам про це аргументовано скаже? друга половина." А як Ви збираєтесь відрізнити, яка половина зайва? Може друга це і є перша? Вірніше, не "Ви", а так питання поставимо: хто це буде визначати й вирішувати? Їхнє начальство? Чи громради? Далі в цьому номері ДТ прочитайте статтю про громради, й Вам теж стане сумно.
    house 21 апреля, 15:23
    ще один. муровод. вот, один ваш тут, ву днепре. ЧЛЕН. ПАРТИИ. "самонемощь". попал в скандал и... просто послал вашу убогую "самонемощь" подальше. и стал, типо: независимый "самостийный" ЧЛЕН. В САМОСТИЙНОЙ ВЛАДЕ) и всэ. сидыть и дали во влади. ото и вся ваша "партійна система" = до копийки. нэма, НЭМА, у вас мэтодив на костянтына сопрыкинко, тобто на аморальну б.людыну. НЭМА. бо аморальну людыну ТРЭБА САДЫТЬ, або и расстреливать. иногда. а вы = НЕ спроможни. ни на що НЕ спроможни. духу нэма. одна самонемощь = беспредельна. и сопли. которые тут по всем темам разливаешь)
    aetes 21 апреля, 17:23
    Тобі, Хазю, не соромно свою самомощь на загальний огляд виставляти? Альфа-самець типу "всех порву" з найбільшою самомощью. Але може вона тільки на словах найбільша, а насправді так собі? Та в будь-якому разі, більша чи ні, треба не самомощью, а головою думати. Сховай і нікому не показуй. Краще дай відповідь на те ж питання, на яке так і не відповів: чому Синютці є куди вивозити сміття, а Садовому нема куди?
    spragly 21 апреля, 17:07
    В Америц є таке понятіє контрактор. Це людина яка не отримує постійну зарплату а подає відомость з відробленими годинами. Я запропонував ввести таку систему в держслужбах, за рахунок альтернативної служби. І якраз люди, які через рік-два повернуться з такої служби до своєї звичайної роботи, будуть максимально зацікавлені в тому, щоб кількість дуремних дозволень/ перевірок/ сертифікацій, які щорічно проводяться для галочки, зменшилася або зникла. Бо вони матимуть право на це впливати. А ви мені хто призначатиме, хто обиратиме. Систему треба руйнувати не згори а знизу, а для цього треба залучити широкі маси в сам системний процес. Громади тому й буксують що механізму нема. Я вам про механізм, а ви мені про те, хто нагорі всім керуватиме. Ну й чекайте хто вами згори керуватиме і хто вас призначатиме.
    aetes 21 апреля, 17:28
    Ми про різне говоримо. Я про політику на рівні партій, а Ви про держслужбу. Слова "контрактор", "альтернативна служба" я вперше чую. Не заперечую, це може бути цікавий досвід. Але про політику на рівні партій теж треба подумати.
    aetes 21 апреля, 17:40
    Вибачаюсь, що присікаюсь до слів, але систему треба не руйнувати, а змінювати, оптимізувати. І зверху, і знизу. І, ще раз вибачаюсь, не понятіє, а поняття. В цій системі мені багато незрозумілого, тому визнаю, і ще раз вибачаюсь, що моя критика була поспішною. Тут всі так роблять, хоча б на хазю подивіться. Тому не буду плутатись під ногами, агітуйте далі.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • aetes 19 апреля, 16:52 Автор пропустив ще одну важливу умову: той, хто добирає "достойну людину", повинен бути зацікавлений в успіху справи. На підприємстві топ-менеджмент добирається власником підприємства. Він вміє це робити й бажає, щоб підприємство давало прибуток. І так далі вниз: директор добирає кваліфікованого й чесного начальника цеху, бо зацікавлений в безперебійній роботі. В цьому випадку можна бути певним, що ланцюг інтересів не розірвано. Принаймні, теоретично, в реальності, звісно, завжди трапляються збої. У випадку з держслужбою розірвано ланцюг інтересів. Чи зацікавлені депутати в тому, щоб голова, наприклад, НАЗК був чесним і компетентним? Сподіватись на це нема ніяких підстав. На широку публіку теж нема чого сподіватись, вона нічого не бачить і не розуміє, хоч політики й кажуть, що "народ у нас мудрий". Й на цьому форумі багато хто роздає оцінки направо й наліво з таким самовпевненим виглядом, що так і тягне
    aetes 19 апреля, 16:53
    повірити, заворожують своєю впевненістю, та насправді таким оцінкам грош ціна. В чому ж вихід? Треба уважніше придивитись до досвіду найближчих сусідів на заході. Вирішення проблеми -- партійна система. Партії слідкують за чесністю й компетентністю своїх членів і ставлеників. Кожний факт корупції чи провалу -- пляма на партії й мінус в її рейтингу. Чому ж у нас ця система не працює? Мені здається, корінь зла у ставленні виборців, у домінуванні цинізму з пофігізмом в сукупності з нерозумінням того, як працює політична система. Виборці ще не знають, що їх оцінки повинні бути справедливими й добре обдуманими. Конкретними й обгрунтованими. І пристойно зформульованими.
    talymon 20 апреля, 00:30
    Така ж сама маячня і маніловщина. Хіба що пристойно "зформульована":))
    talymon 20 апреля, 00:46
    І хто ж має шукати? Хто з "шукачів" має відповідний сертифікат чи хоч би мандат? Мандат мають за визначенням лише виборці, а не якісь міфічні "ми". І виборці 2010-го року вже знайшли, обрали Тимошенко. Це вже є секретом полішинеля. І що зробили з тим вибором різноманітні і різномасті "ми"? А зробили те, наслідки чого зараз "вражають" кожного у всіх смислах. То ж "ми" єдино повинні схаменутися, покаятися і віддати булаву Юлії Тимошенко. Амінь!!!
    spragly 20 апреля, 09:55
    Партії зараз теж переживають кризу жанру ("they are not part of the solution but part of the problem or part of the landscape"). Умовно-ідеологічно кажучи, в будь якій розвинутій країні є партія роботодавців (це ще в найліпшому випадку, а то партія землевласників) і партія найманих робітників (в яку теж найбільше вкладають роботодавці :-) Президент Трамп не мав жодної репутації в партії республіканців і став Президентом від їхньої партії. Це наглядна ілюстрація кризи жанру. В той же час постсовіцькі держави повстали як "треті республіки" не завдяки партіям (яких тоді ще й не було) а завдяки більш менш аполітичним технократам. Великі партії працюють в усталених державах і то неефективно. Он Брекзіт розколов суспільство навпіл, чи не результат. В державах які усталюються, партії є посміховиськами. Вклад партії Свобода в волонтерський рух був мінімальним, а про її урядові кандидатури й згадувати не хочеться. Так це єдина українська ідеологічна партія, решта взагалі клуби почітанія лідерів
    aetes 20 апреля, 12:43
    Що партії переживають кризу жанру, -- сенс в цьому є, але не перебільшуйте. Політична система рідко працює ідеально, в реальності партії теж значною мірою корумповані, в тому числі на Заході. Це динамічна система: партії борються за довіру виборців і втрачають її. З'являються нові, теж борються і втрачають. Якщо в цій синусоїді дивитись тільки на мінуси, то можна зробити хибний висновок, що значення негативне. Хоча насправді воно всяке буває. За кількістю декларацій, в Україні 110 тис. держслужбовців. Хто їх відбере й нагляне за ними, як не партії? Ви пишете: "...завдяки більш менш аполітичним технократам". Але ж технократи призначаються на посади політиками, так що від партій в будь-якому разі нікуди не дінешся. До речі, Самопоміч -- партія не лідерського типу, принаймні, так вони кажуть, та й мені чомусь здається, що, Садовий там не домінує.
    spragly 20 апреля, 18:08
    Найбільша загроза американському розвиткові за останні 20 років - фінансова дерегуляція. І обидві партії її активно втілюють. Найбільша потреба американських виборців - соціальне медичне страхування. І обидві партії нездатні побороти групи інтересів (страхувальних монополій). Так це в добробуті США! Що вже казати про українську злиденність. Скоріше партії фактор регресу ніж прогресу. Але хто підказує журналісту деталі махінацій міністрів та партайгеноссе? рядові технократи. Серед 110 тис державослужбовців половина зайві, але хто вам про це аргументовано скаже? друга половина. І ця друга половина отримує такі ж смішні гроші як і решта народу. Я запропонував розширити цю базу технократів за рахунок тимчасової всезагальної участі виборців. Бо технократи здатні голосувати за техзавдання а не за популістів. І ніхто не відреагував на мою революційну пропозицію :-) Тільки хауз накинувся в своєму стилі "кого я тут ще не порвав" :-) Самопоміч молодці. Але вони якраз і є партія технократів.
    aetes 20 апреля, 01:06
    Американські слідчі з'ясували, що з рахунків ЄЕСУ на рахунки Лазаренка перераховано 162 млн дол, що поклало початок українській корупції. На жаль, жодного підпису Тимошенко нема (хитра штучка), тому вийшла сухою з води. Як їй після цього вдалось обманути виборців, не знаю. Талановитий демагог. Надзвичайно талановитий. Зверніть увагу на таку обставину: її електорат -- охлос, найбідніші й найменш освічені верстви. Серед журналістів, політологів, громадських діячів у неї прихильників майже нема. ЇЇ чари впливають тільки на охлос. Освічені люди бачать фальшиву акторську гру, і ефект від цього протилежний -- огидно дивитись на це. А стосовно "маячні й маніловщини", то це не я придумав, так функціонує політична система у всьому цивілізованому світі. А стосовно "амінь", то Ви помилились адресою, це не до мене, а до Republic.
    aetes 20 апреля, 01:19
    До речі, що саме "маячня й маніловщина"? Ланцюг інтересів на приватному підприємстві, чи про функції політичних партій, чи про відповідальність виборців за свій вибір і необхідність оцінювати справедливо? Чи взагалі, що б я не сказав?
    talymon 20 апреля, 01:30
    aetes 20 апреля, 01:48
    Але це не серйозна відповідь, вказує тільки на Вашу роздратованість. А як по ділу, то що Ви маєте проти поняття "ланцюг інтересів"? Ви вважаєте, що партія не повинна відповідати за свого ставленика? Ви вважаєте, що в цивілізованому світі не так робиться? Щось серйозне скажіть, каламбуром не відбудетесь.
    aetes 20 апреля, 01:26
    talymon: "І хто ж має шукати?" Я ж Вам поянююю: шукають (добирають) партії. Вони ж відповідають за свої кандидатури власною репутацією і рейтингом. Що тут незрозуміло?
    talymon 20 апреля, 01:32
    Той мій пост випадково ліг під вас. Забудьте.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • house 18 апреля, 23:01 Ok. надо еще кое-что добавить. "честные профессионалы" ничего НЕ решают. там. внизу. всё решает ордынская система и Великий Хан орды, где во власть приходят делать БАБЛО. читайте уже хоть ОНИЩЕНКО, коневода, в конце концов, чтобы знать, как там все устроено. о каких "честных выборах" шепчет автор, при в конец охреневшем охрендовским? конюхи сначала ЗАНОСЯТ БАБЛО, а затем уже попадают в зРаду, где хотят только одного = ОТБИТЬ ЗАТРАЧЕННОЕ. и понимают они, как и милиционеры, только два действия арифметики: ОТНИМАНИЕ и ДЕЛЕНИЕ. вот, вовк = лучший пример= надо просто ОТНЯТЬ бабло у лохов и ПОДЕЛИТЬся, с начальством, олигархами. ото и всэ. вот вам и вся "система", до копейки. яки ще нафк "профессионалы"??! это и есть ВОРЫ( которые были до революции) и ШУЛЕРЫ (которые въехали во власть на горбу Небесной Сотни). разница невелика, хотя эти ЕЩЕ ХУЖЕ. а нужен тот, кто СМОЖЕТ ЭТУ СИСТЕМУ СЛОМАТЬ. ЧЕСТНЫЕ ЛЮДИ. которых в уркаганате нет нхрна. по ходу. ото и всэ. журба кароче. пойду брому долбану) Ответить Цитировать Пожаловаться
  • spragly 17 апреля, 06:19 Треба вводити в державі альтернативну державну службу для молодих (до 40 років) що не є членами родин держслужбовців. І скеровувати не на медичну допомогу чи пожежну охорону, а в суди, прокуратуру, міністерства та комітети (там де нема допуску до держтаємниці). Нехай вивчають механіку роботи, джерела фінансування, особливості бухгалтерії та аудіту, ланцюги прийняття та виконування рішень. Свого роду 50-50% робота рядового виконавця та журналіста. Або наймати на цю службу професіональних журналістів на пару років. Щоб активна частина суспільства пройшла через "систему", побачила плюси та мінуси, і знала чого обіцяти чи вимагати на наступних виборах, чи в парламенті. Коли в країні війна то всі йдуть служити, хтось на фронт а хтось в альтернативні служби. В нас фактично перезапуск держави, попередня здеградувала, а нову будують старі політики, старі судді та старі бізнесмени. Так довго тривати не зможе.
    house 18 апреля, 21:58
    ичо? надо, типа, подождать пока этот новый, молодой, "профессиональный", "хвост" = начнет вилять СОБАКОЙ??! или чо? чушь собачья, прошу прощения, но именно это определение здесь уместно, никогда он не начнет вилять собакой. ибо, это ОРДА, батенька, только "малая", вот две революции прошло, а что толку? всё равно приходит очередной ВЕЛИХИЙ ХАН = ГОСУДАРЬ МАЛОЙ ОРДЫ и очередная КПСС, щаз уже ПЖиВ скорее. ну, или Рыгионы, или Блок Панамских Патриотов = одно и теж. только в профиль. и чо тут самый из самых профессионалов может с этим поделать?? НИ-ЧЕ-ГО. ибо в орде всё гниет с головы. а эта комсомольская, советская, разводка "НАЧНИ С СЕБЯ", типо, она и в орде никогда не работала, а только мозги недалеким совкам плющила. до речи, самую ГЕНИАЛЬНУЮ вещь, по этой теме, высказал гениальный русский писатель ПЕЛЕВИН, типо, не очень дословно: "здесь в орде РЕФОРМЫ ИДУТ ПОСТОЯННО, сначала заявлют, что рыба гниет с головы, затем ЗДОРООЕ ТЕЛО СЪЕДАЮТ, а гнилая голова плывет дальше....."
    house 18 апреля, 22:17
    поэтому всё, что было ЗДОРОВОГО за 3 года = СОЖРАНО, вовками, гелетеями, мафиосами, залито чем-то, отдаленно напоминающим "шоколад", а всё, что было ГНИЛОГО, еще 300 лет назад в украине, или, как совершенно правильно назвал эту территорию пелевин = В УРКАГАНАТЕ. всё это гнилое = плывет дальше. и какие-такие "профессионалы" могут с этим уркаганотом щозь зробыть? не смешить. будь ласка) нужны просто ЧЕСТНЫЕ ПОЛИТИКИ. но таких = нет, а скоро и совсем не будет. ибо их сразу заливают, чем-то напоминающим шоколад. по самое горло. ну, т.е, цилком по пелевину: здоровое тело сжирают, а гнилая голова каждый день нам лыбится. с телеэкранов. ну и заливает нам "псевдошоколад" про "Р-Р-РИШУЧИ Р-Р-РЕФОРМЫ")) цирк шапито перманентный
    spragly 20 апреля, 06:17
    З'являться у вас діти, почнете й ви боротися, хаузе. А людина не обирає де прийдеться боротися. Ті хто обирають не борються. А потім зрозумієте що за заморених Голодом братів та сестер теж хтось має помститися. Помста може до певного щабля бути креативною: взяти тай змінити систему. Ми ще цей шанс не втратили.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • michael.ivanovich 15 апреля, 12:48 Честные профессионалы, думающие о последствиях принимаемых решений, а также умеющие слышать отлично себя чувствуют на своих текущих рабочих местах и они даже в самом страшном сне не видят себя на должности госчиновника. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Dan Sok 15 апреля, 12:27 Аплодисменти авторові. Гостро, якісно, чудовий стиль. Але, саме через так яскраво описану ситуацію, позитивні наслідки цієї статті приємним післясмаков у мощку кваліфікованого читача й обмежуються. Суто естетична користь. Ті, що зараз "на позиціях" чхали на цю інтелектуальну еквілібристику ще ретельніше, ніж їх папєрєдніки. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Gromadyanyn 15 апреля, 03:33 Все гениальное просто - расширенный, растолкованный вывод (три с существенными уточнениями). вывода автора. "Надо искать честных профессионалов, думающих о последствиях принимаемых решений, а также умеющих слышать." Больше читайте здесь: http://gazeta.zn.ua/internal/instrukciya-po-vyzhivaniyu-245644_.html Чтобы честный, профессионал, думающий о последствиях? Может, поискать?! Только таких никто не искал. Проще было за бешеные деньги налогоплательщиков нанять типа независимых рекрутов-независимых директоров и менеджеров. Не обязательно иностранных, но обязательно с "одинаково стриженной холкой"... Ответить Цитировать Пожаловаться
Реклама
Последние новости
USD 26.63
EUR 29.00