Их пути — ваш выбор

22 мая 2014, 21:00
фото

Читайте также

Практически любой кандидат в президенты старается придерживаться двух незатейливых правил. Говорить то, что хочет слышать избиратель. Не говорить лишнего. Как следствие, в большинстве случаев граждане не могут определить отношение соискателей к острым проблемам и отыскать ответы на непопулярные вопросы. 

Мы решили помочь. Не только избирающим, но и (отчасти) избираемым. Не исключаем, что свою позицию в отношении целого ряда актуальных проблем некоторые участники президентского забега сформулировали после того, как получили анкету, составленную журналистами нашего еженедельника. 

Замысел прост. Форма доступна. Каждому из кандидатов, чей рейтинг (согласно свежим исследованиям) превышал социологическую погрешность, мы адресовали три десятка злободневных вопросов. Первоначальный список подвергся вынужденной корректировке. Мнение Петра Симоненко утратило актуальность ввиду его отказа баллотироваться. Олег Ляшко на наше предложение почему-то не откликнулся.

Участникам опроса (Ольге Богомолец, Анатолию Гриценко, Михаилу Добкину, Петру Порошенко, Сергею Тигипко, Юлии Тимошенко, Олегу Тягнибоку) предлагалось выбрать тот вариант ответа, который наиболее точно отвечал их взглядам. Если ни одна из версий не соответствовала позиции кандидата, ему разрешалось предложить свою. При этом мы настоятельно рекомендовали претендентам на президентский пост воспользоваться исключением из правил не более пяти раз. И сформулировать свою мысль одним предложением. Дабы упростить читателю-избирателю процесс получения необходимой информации. К чести опрошенных, подавляющее большинство добросовестно следовало нашим правилам. 

Полученные ответы мы свели в таблицу, изучение которой способно облегчить задачу тем, кто еще не определился с избранником. Полученные данные — фиксация позиции ведущих политиков страны, демонстрация отношения к наиболее острым государственным проблемам. Благодаря нашему проекту у вас появится возможность оценить степень последовательности ключевых игроков завтра. А сегодня — оценить уровень их искренности, принципиальности и прагматизма. Мы не станем раскрывать секрет и не расскажем, кому из опрошенных на выполнение нашего задания потребовалось 15 минут, а кому — почти неделя. Но искушенный читатель сразу увидит, кто и как пытался уйти от ответа. И, надеемся, сделает выводы. 

Аудитория ZN.UA — публика вдумчивая. Вы сразу заметите вопросы-"ловушки", отвечая на которые кандидатам приходилось, например, невольно демонстрировать свое отношение к олигархам, монополизировавшим целые сферы отечественной экономики. Вопрос о пенсионном воздасте — как лакмус популизма. А о Путине…

В целом картина получилась занятной. Изучайте, думайте, определяйтесь. Осмысленного выбора! 

 

 

Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
18 комментариев
  • Володя Крымский 4 июня, 20:56 Практтически все кандидаты-олигархи являются одним клоном, который унаследовал опыт предыдущих президентов: от Кравчука до Януковича! А главное для олигархов это успех их бизнеса и накопление капитала. Для этого они провозглашают "незалежность", так как в цивильной стране, в том числе и в России их бизнес не будет приноситьь таких барышей, как на Украине! Ответить Цитировать Пожаловаться
  • ClioS 25 мая, 14:34 «… на Майдані відбулась революція Гідності». -) Це тільки початок на шляху до Гідності. «А гены, характер, образованность и моральные устои - оставят более глубокие борозды практического срока президентства.» -) Да, моральный фактор – это то, чего не хватало у всех наших предыдущих президентов, хотя, по сути, он является определяющим для позитивного развития общества и государства … Зло (алчность, лицемерие, обман, …) не может приносить добрых плодов. Экономика, наука, уровень ВВП, … все это производные составляющие. «Раньше думай о Родине, а потом о себе» - это не о наших президентах. Дорваться до корыта, а затем примитивные … физиологические инстинкты - вот суть тех, кто правил страной до сих пор. Поэтому мы имеем «то, что имеем» - такую науку, экономику и уровень ВВП, армию, правоохранительные и специальные органы, судебную систему и т.д. Но вот вопрос – так почему же мы снова и снова выбираем таких людей во власть? «… найоптимальнішим шляхом міг би бути білоруський шлях, але цей шлях для нас вже виглядає таким, що перебуває в царині фантастики.» -) Дійсно, «білоруський шлях» виглядає більш привабливим, на відміну від того, яким ми йшли до цього часу. Очевидно, що краще мати такого президента як Лукашенко, а не Януковича чи владу, яка представлятиме інтереси всіх українських кримінальних і напівкримінальних олігархів або будь-кого з них окремо. Але чи може «білоруський шлях» слугувати взірцем для України? Навряд чи – надто низька планка. «Білоруський шлях» для України? Ні, це не шлях до Гідності.
    anatolii 25 мая, 18:02
    ===Навряд чи – надто низька планка. «Білоруський шлях» для України? Ні, це не шлях до Гідності.==== А ви вважаєте, що ми, суспільство в цілому, вже здолали ту планку? Знаєте, якщо подивитись на історію європейських країн, то виявиться, що у минулому багато з них йшли "білоруським шляхом". А ось Україна усі роки незалежності взагалі не йшла жодними із шляхів і жодної планки для себе не ставила. Вона, як сказав зовсім недавно грузинський реформатор Каха Бендукідзе, за усі роки незалежності лише профукала абсолютно усе, що могло бути використане для реформування суспільства, що могло знадобиться для того, щоб стати на шлях модернізації і розвитку.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • lesya 25 мая, 12:47 По поводу того, про что я написала ниже, у меня возникла мысль, почему у нас все так как мы имеем. Потому что, мы все делаем на Авось и Не реагируем, когда многие говорят или даже один. Это и есть принцип - моя хата с краю - ничего не знаю. А означает это - я себе сделал хорошо(псевлоэлита), а Вы идите на... Только как видно хорошо оно до поры до времени, т.к. правит все-таки большинство, а не меньшинство. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • lesya 25 мая, 11:55 І ще таке, пане Анатолію, на Майдані відбулась революція Гідності. Що це означає - це означає, що українці здобували собі право на гідне життя. Здобували Прао, в тому числі й на гідне ставлення й умови праці та економічні права та свободи. Якщо людина працює як раб, не отримає заробітну платню чи отримає гроші, що їх тільки на проїзд вистачає, молоді люди та інші не можуть знайти роботи та реалізуватись - Чи може все це бути Гідністю й оправданням для тих, хто жирує та зничтожив економіку, загарбав Право інших? Чи можуть тоді українці в таких умовах мати гідність та розвиток? Без економічних прав , тим більше коли меншина гнобить інших задля своїх прибутків , та ця меншина зобула свої статки загарбав національне багатство й нездатна на економічні перетворення. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • anatolii 24 мая, 23:28 Ось загадка. З ідеями демократії людство знайоме протягом тисячоліть. Чому вони почали "втілюватися у життя" можна сказати, що лише у ХХ столітті? Якщо коротко, то відгадка є дуже простою. Людство увесь попередній час свого існування закладало підвалини, чи засади, чи умови, чи каркас, як пише пані lesya, для того, щоб уможливити перехід до "практичної" чи ефективної демократії. Образно кажучи (знову вдамся до своєї улюбленої метафори) людство до "запровадження" демократії розганяло космічний корабель свого існування за допомогою всіляких інших засобів, які на попередніх етапах його розвитку виявлялися куди більш ефективними для підтримання руху корабля у майбутнє, ніж ті, які може запропонувати демократія. Можна не сумніватися, що демократія ніколи не змогла б забезпечити побудову ні національних держав з усіма їхніми атрибутами, ні утворення націй, ні початковий розвиток економіки цих держав до рівня капіталізму, ні т. п. Можна сказати, що держави, а з ними нації накопичували свій "перший мільйон" абсолютно(або майже) без залучення демократичних важелів. І побачив Господь, все у них вийшло гарно.... Коротко кажучи, сучасні економісти сходяться на тому, що після досягнення державою чи у державі подушного рівня ВВП десь приблизно 15-20 тис дол. США, подальший економічний розвиток держави стає неможливим без залучення в суспільну практику демократичних принципів. Зараз на такому рівні якраз перебуває Росія і всі ми є свідками і навіть нещасливими учасниками болючої і трагічної "ломки" її політичної авторитарної і разом з тим достатньо ефективної системи влади. Але ж не може бути сумнівів, що без включення "маршових двигунів" демократії Росію чекає у майбутньому чи то швидке, чи то повільне, але згасання.... Що стосується України, то її подушний ВВП складає лише 3,8 тис. дол. США. І на жаль не має жодного сумніву, що збільшити свій подушний ВВП до тих же 15 тис. дол. США їй жодним чином не допоможуть ні опора на ті ж демократичні засади, ні тим більше педалювання становлення у середині самого себе того, що називають громадянським суспільством. На превеликий жаль, і демократія і громадянське суспільство будуть лише ставати на заваді прискореному розвитку українського суспільства до досягнення ним озвученого рівня подушного ВВП. Звичайно, це справедливо у випадку, коли Україна не віддасть свою власну долю у чиїсь чужі руки. І не має великого значення, чи у руки Росії, чи об'єднаної Європи. Вони однаково будуть чужими. З деяких інших міркувань, у Руки Європи краще, хоч для більшості нинішнього населення це виявиться більш болючіше і, можливо, що трагічніше.... Як на мене, то найоптимальнішим шляхом міг би бути білоруський шлях, але цей шлях для нас вже виглядає таким, що перебуває в царині фантастики. Можливо, так само як надії на те, що Україні взагалі колись у осяжному майбутньому вдасться вийти на потрібни рівня подушного ВВП.
    lesya 25 мая, 01:56
    Пане,Анатолій, наразі не бачу сенсу у такому накопиченні. Припустимо озвучений ВВП припадає дійсно на душу населення - це не дуже багато, але коли кожен мав би таку суму +- то вже можна було говорити про середній клас, й подальший розвиток. Однак, суми знаходяться в узкому колі осіб. Що це означає , а саме - система переформатована на обслуговання вузького кола осіб. Продуктивні сили суспільства (інтелігенція наукової сфери, освіти та ін.) не мають ніяких важелів для впливу й розвитку. Більш того, держава як суспільний інститут солідарності, зокрема й у фінансовій сфері не працює. Нерівність розвитку потребує від підприємств звернення до суспільства за фінансовим ресуром, однак цей ресурс не формується. Це веде до постійних запозичень, які великий капітал використовує на власну користь, а віддавати пропонує суспільству. Та на внутрішньому ринку фінанси не мають ніякого зросту, а навпаки. Вважаю, о систему дикого капіталізму введено було помилково, бо в суспільному вимірі накопичення капіталу не відбілося, більш того було розпорошенно надбання попередньої формації, зокрема великий людський, освітній й промисловий капітал. Існуючі системи Запада вже не справляються з власними економічними системами й шукають інші методи. Уся екномічна система світу буде переходити на а ми іншу економічну модель, а ми взагалі нічого в даній економіці не зможемо підняти, оскільки існуюча працює вже виключно на запозиченнях й не може й не хоче обслуговувати потреби суспільства.
    Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Sergeevich 24 мая, 20:43 Реалии условий жизни страны, а не собственно вычерченный план и лекало кандидата - очень несовместимы в натуре, когда он станет президентом.А гены, характер, образованность и моральные устои - оставят более глубокие борозды практического срока президентства. Симпатичнее, ближе к собственной оценке - Гриценко. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • lesya 24 мая, 20:02 Каркас перемен -связывание по всем видам - экономика, политика. Цель - изменение страны в пользу граждан Украины. Пока таких нет. А за наукой - будущее, в том числе нужна серьезная и быстрая разработка Украинских ученых в экономической сфере + сразу внедрение. Параметры - поднять прожиточный минимум, прожиточный минимум должен иметь Каждый член общества (на то он мин), поддержка и открытие украинских предприятий и др.Пока Государство не будет действовать в интересах всех граждан, до тех пор государства практически - нет, есть диктатура меньшинства, а мы говорим о демократии. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • ababab 24 мая, 13:11 Юрий Скачко - Петровичу. Не в бровь, а в глаз. Не станет Украина самодостаточной страной, если не активирует научно - инновационную деятельность. Кто хоть упомянул? ПАП (Пачти Президент)? Он, как О. Бендер -"Запад нам поможет!" Помог против агрессии? Сами воюем. Нужна Западу САМОДОСТАТОЧНАЯ Украина? Ему без этого хлопот хватает, лишний конкурент - лишний геморрой. И за кого голосовать? Если ПАП открыто, не стесняясь, врет - единожды солгавши... Не с чего ходить - ходи с бубей. Голосую за Ляшко. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Ivan 24 мая, 12:12 Правду говорячи, не потрібен нам президент. А протиріччя є навіть у Гриценко. Ответить Цитировать Пожаловаться
  • Cassandra 24 мая, 10:44 Это капец! Не с одним кандидатом у меня не совпали ответы на 100%. И что теперь делать? Ответить Цитировать
Реклама
Последние новости
Курс валют
USD 25.29
EUR 28.59