Закарпатський централ

Минулого тижня Міністерство з питань надзвичайних ситуацій нарешті отримало довгоочікуваного керівника - президент Янукович призначив на цю посаду колишнього «сірого кардинала» колишнього президента Ющенка.

Розмови про призначення Віктора Балоги велися ще з літа. Тоді відставлений Нестор Шуфрич з легкою образою в голосі розмірковував про «досить негарну ситуацію», коли президент фактично «очистив» крісло глави МНС «під Балогу» в обмін на входження депутатів «ЄЦ» у коаліцію. Сам Балога категорично спростовував інформацію про існування будь-яких домовленостей, і взагалі досить зневажливо коментував своє можливе призначення: «Я не збирався, не збираюся і не збиратимусь працювати в цьому міністерстві. Хто завгодно може очолити міністерство, тільки не Балога».

Причина відставки Шуфрича досі залишається загадкою. Тим паче що чутки про поновлення екс-міністра ходили впродовж усіх цих місяців, що, очевидно, й спонукало його заступників не звільнятися слідом за шефом.

Але Янукович не збирався повертати Шуфрича попри те, що формально тепло ставиться до нього і час від часу захищає «гарячого Нестора» від нападок своїх запопадливих підлеглих, які вирішили, що відставка дає привід зламати близький Шуфричу газонафтовий бізнес. Можливо, корінь проблеми слід шукати в дружбі Шуфрича з Віктором Медведчуком, котрому, як, утім, і Кучмі, Янукович досі не вибачив своєї поразки на виборах 2004 року.

Хай там як, але не минуло й півроку, а новопризначений міністр Балога приймає з рук прем’єра Азарова квіти й посвідчення. І тепер він не приховує, що почав розмову про своє призначення відразу після інавгурації Януковича.

Віктор Балога не перший день у політиці. Завдяки роботі з СДПУ(о), «Нашою Україною», а тепер і з Партією регіонів, його вважають безпринципною людиною без будь-яких ідеологічних переконань. У процесі становлення в Балоги, як і в будь-якого політика, з’явилося набагато більше недругів, ніж друзів. Однак і ті і інші стверджують: він - ефективний менеджер, професіонал і сміливий комбінатор із директорськими амбіціями. Але ці риси сам Балога може вважати як своїми чеснотами, так і недоліками одночасно. Оскільки саме завдяки їм він хоча й сів у міністерське крісло, але при цьому так і не отримав посади губернатора Закарпаття, якої давно й наполегливо прагнув.

Джерела стверджують, що Януковича відмовили від призначення Балоги головою ОДА, та й сам президент не дуже цього хотів. Адже надання офіційного статусу людині, яка й без того має практично необмежений вплив на регіон, могло б призвести до створення там «держави в державі», де на центральну владу ніхто не зважав би. Закарпаття - регіон зі своїми традиціями та специфікою. Тому наївно думати, що спущені згори обласні силовики змогли б ефективно взяти Балогу-губернатора в «коробочку». А відсутність контролю в окремо взятому Закарпатті могло б, серед іншого, виправдати побоювання Києва з приводу несанкціонованого відкриття практично закритого нещодавно потоку контрабанди на західному кордоні. Що, у свою чергу, дещо охолодило б мейнстрим в Іллічівському та Одеському портах...

Крім того, на Банковій вважають, що фінансовані та контрольовані Балогою закарпатські русини за бажання також можуть завдати центру чимало прикрощів.

Як відомо, на момент відставки Шуфрича кандидатура його наступника мала здобути підтримку парламентської більшості. Тоді ж дві коаліційні фракції категорично відмовилися підтримувати Балогу. Проте після відновлення Конституції 1996 року президент отримав право фактично одноособово призначати міністрів, що він, власне кажучи, і зробив. І тепер питання про суть домовленостей Балоги з Януковичем знову набуло актуальності.

Джерела стверджують, що співробітництво Балоги з владою є «роботою на перспективу» і складається з двох етапів. На першому - лідер ЄЦ повинен забезпечити якщо не входження п’яти своїх депутатів у більшість, то хоча б синхронні з провладними фракціями голосування по низці законопроектів. Самі ж депутати - люди далеко не прості й не потребують помісячної платні від ПР. Тому, скоріш за все, вони отримають від цього співробітництва виключно бізнесове задоволення, маючи можливість на запитання «Як справи?» відповісти: «Добре!» і не збрехати.

Регіонали ж таким чином сподіваються здешевити ринок взаємозаліків із фракціями комуністів і литвинівців, а в перспективі за рахунок таких групок, як балогинська, і поготів позбутися найбільш недешевих партнерів. Програма ж максимум - з миру по нитці назбирати 300 голосів під конституційну більшість, необхідність у якій може виникнути вже в лютому, зокрема, для остаточної легалізації рішення КС про дату виборів. Та й чи мало яку конституційну пластику замислять президентські хірурги від права?! Потрібен інструмент.

На другому етапі регіонали сподіваються, що співробітництво з Балогою дасть їм додатковий ресурс як мінімум на чергових парламентських виборах.

По-перше, йдеться про ряд мажоритарних округів у Закарпатській області, перемогу в яких Балога начебто пообіцяв ПР у 2012 році. По-друге, «Єдиний центр», поряд з іншими міні-партіями, може стати частиною механізму з перетворення Верховної Ради на прокучмівський парламент зразка 2002 року. Завдання полягає в тому, щоб створити навколо Януковича своєрідний пул нечисленних різношерстих, але підконтрольних йому депутатських груп, розмивши при цьому лобістську частку Партії регіонів.

Кажуть, що рішення Конституційного суду про вибори в жовтні 2012 року обумовлено в тому числі й неможливістю розкрутити маленькі партії до березня 2011-го. Щоправда, ходять чутки також про те, що згодом «Єдиний центр» повністю віллється в Партію регіонів, проте самі депутати «ЄЦ» категорично заперечують це, налаштувавшись на самостійну перемогу у мажоритарках.

Повертаючись до персоналій, слід зазначити, що Віктор Балога практично ідеально підходить на посаду міністра. Він може бути лояльним до вищого начальства, не обмежить себе, однак і старших товаришів не скривдить, і при цьому буде чіпким менеджером, чого так бракує чинній владі. У цілому ж призначення Балоги є лише початком масштабних кадрових перестановок у виконавчій владі. Глобальні заміни в команді Кабміну відбудуться після затвердження концепції адмінреформи, а це, за планом Банкової, кінець листопада - початок грудня. Саме тоді Янукович має намір замінити слонів, розданих після виборів, на робочих конячок.