Мерський турнікет

Щоб пройти у приміщення одеської мерії, заступникові голови обласної ради Олексію Гончаренку довелося перестрибувати через турнікет, недавно встановлений при вході в будинок на Думській. Але потрапити на засідання міськвиконкому непрошеному гостю все одно не вдалося. Міліцейські охоронці силою відтягували обласного депутата від дверей залу. А потім мер міста в терміновому порядку закрив засідання виконкому. Його робота через якийсь час все-таки поновилася, але вже за щільно зачиненими дверима.

Так міська влада бореться зі своїми опонентами, не зважаючи на особу, статус і громадянські права. Цей інцидент уже вилився в гучний скандал і заклики з боку Гончаренка повстати проти порядків у мерії і вийти у п’ятницю на акцію протесту.

Річ у тім, що перед початком засідання виконкому був жорстоко побитий соратник Гончаренка - активіст очолюваної ним громадської організації «Якість життя», депутат обласної ради від Партії регіонів Михайло Шмуш­кович. Якби не сусіди, то невідомо, чим би все закінчилося. Його били троє нападників залізними прутами. З травмами голови депутата було доправлено в лікарню, прооперовано, і сьогодні його здоров’ю нічого не загрожує.

Це сталося серед білого дня біля його будинку, коли регіонал ішов на це саме засідання виконкому. Цього дня чиновники мерії розглядали питання про підвищення тарифів на паркування. Раніше його було винесено на громадське обговорення, в якому Шмушкович разом з Гончаренком брав найактивнішу участь. Вони критикували рішення мерії, вимагаючи обґрунтувати паперове скорочення чотирьох тисяч паркувальних місць, з яких насправді триває збір грошей, і підвищення у п’ять разів вартості послуги, в результаті чого бюджет зможе отримати незначну частину плати, а більша частина осяде в особистих кишенях. Ціна питання - 100 тис. грн. на день.

Їхня непримиренна позиція й стала причиною обох інцидентів, вважає Гончаренко. Потерпілий дотримується тієї самої точки зору. Міліція, яка порушила кримінальну справу за статтею «хуліганство», поки що не озвучила жодної версії. Але губернатор області Едуард Матвійчук і голова обласної ради Микола Пундик уже заявили, що напад на депутата обласної ради - це виклик владі з боку криміналітету. Мер міста Олексій Костусєв поки що ніяк не прокоментував цих подій. Зате деякі лояльні до влади місцеві інтернет-видання вже встигли охрестити те, що сталося, черговим піаром з боку Гончаренка. Та й заява, зроблена в остаточному підсумку мером міста, зводиться до того самого. Право­охоронні органи знайдуть замовників злочину. І тоді всі довідаються - був цей напад хуліганською витівкою чи акцією якихось політичних сил, котрі намагаються дестабілізувати ситуацію в Одесі, заявив Костусєв.

Чи є обидва інциденти ланками одного ланцюга, чи це просто випадковий збіг - покаже слідство. Але те, що мерія критику на свою адресу з боку як обласних, так і міських депутатів називає не чим іншим як піаром і на цій підставі зводить усякого роду «турнікети», - це факт. Що чітко показала й остання сесія міськради, яка відбулася восьмого липня. Тільки відсутність справжньої і зубастої опозиції в міськраді не дозволила засіданню вилитися у великий скандал.

На цій сесії розглядалося резонансне для міста питання, пов’язане з передачею аеропорту у приватні руки без проведення конкурсу. Депутати мали затвердити частки інвестора та міськради у створюваному з цією метою спільному підприємстві. Отже, попри мільйон запитань, мер міста не дав депутатам висловити свою позицію. З подачі представника від Партії регіонів Олексія Косміна на голосування було поставлено хитру пропозицію: усі рішення ухвалювати без обговорення на тій підставі, що на порядку денному їх забагато - понад триста. Під тиском мер пішов їм на «поступки» і поставив на голосування питання «хто за обговорення?». Але більшість, а це лави Партії регіонів, голосування провалили. Депутати, посилаючись на порушення Регламенту Одеської міськради, Закону про статус депутатів місцевої ради, продовжували наполягати на своєму, і так розлютили мера, що він узагалі ледь не позбавив їх можливості навіть поставити короткі запитання. Костусєв уже поставив питання на голосування, але тут, побачивши руку прокурора, закричав: «Зупиніть голосування!». Міський прокурор зі своїм запитанням про частку міста фактично прорвав блокаду. Однак багато з запитань депутатів, що пролунали потім, залишилися без відповіді. Влада так і не назвала імені інвестора, який сховався за компанії, спеціально створені під реконструкцію аеропорту.

Олексій Костусєв ніколи не обіцяв підняти рівень муніципальної демократії. Але так відверто ігнорувати права та волю депутатів, не кажучи вже про простих громадян і журналістів, у яких серйозні проблеми з доступом до інформації, не наважувався ніхто.

Заклик депутата Гончаренка вийти на мітинг під стіни мерії і заявити протест проти дій міської влади, її політики закритості, непрозорості ухвалених нею рішень - це, по суті, перший виклик, кинутий команді Костусєва його головним і непримиренним на сьогодні опонентом після виборів і зміни влади в місті. Досі критика була прерогативою самої міської влади, яка викривала своїх попередників.

Однак, судячи з того, що жодна політична сила ніяк не відреагувала навіть на побиття свого колеги, цей виклик стане арією одного депутата.